Кучерішка Омелян

73

Кучерішка Омелян Антонович [30.07.1893, м. Тернопіль – літо 1920,  м. Харків] – редактор, журналіст, військовик.

Народився у сім’ї міщан. Закінчив 1911 р. українську гімназію у Тернополі. Надалі навчався у Вищій політехнічній школі у Львові. Був співініціатором створення першого українського таємного військового гуртка Пласту, який виник при філії Української академічної гімназії. Також став членом товариства «Січові стрільці», був обраний до Студентської стрілецької ради.

Вступив в Українську радикальну партію і належав до її активних діячів в Тернопільській окрузі. Офіційно заявив про свою безконфесійність.

У серпні 1914 р. вступив до Легіону Українських січових стрільців (УСС), брав участь у боях, починаючи від першого бою 27 вересня 1914 р. біля с. Сянки (тепер Турківського р-ну Львівської обл.). Отримав військове звання підхорунжого.

1915 р. потрапив у російський полон, перебував у таборі в Сибіру. Повернувся з полону наприкінці 1917 р. й у Києві вступив до куреня Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця. Як хорунжий служив у Пресовій кватирі коша корпусу Січових стрільців Дієвої Армії УНР, редагував і готував інформаційні та агітаційні матеріали.

У грудні 1919 р., коли корпус Січових стрільців був розпущений, вступив із групою його старшин-галичан до лав Української галицької армії (УГА). Служив у ревкомі УГА (з лютого 1920 р. – Червона УГА) у Вінниці.

Відкомандирований у березні 1920 р. до Харкова як представник штабу ЧУГА. Після того, як на фронті дві бригади ЧУГА виступили проти більшовиків, у травні цього ж року, був заарештований чекістами за підозрою у «контрреволюційній діяльності». Закатований у тюрмі. Обставини смерті й місце поховання невідомі.

Є автором оповідання «Хрестини на літуна». У пресі публікував інформаційні матеріали, статті та замітки суспільно-політичної тематики.

Редакторсько-видавнича діяльність: співредактор журналу «Відгуки» (Львів) у 1913 р.; член редакційної колегії газети «Стрілецька Думка»  (Шепетівка, Кривін, Здолбунів, Проскурів, Дунаївці, Старокостянтинів) у 1919 р.

Публікаторська активність: «Стрілецька Думка» (Шепетівка, Кривін, Здолбунів, Проскурів, Дунаївці, Старокостянтинів).


Література: Гуцал П. Кучерішка Омелян Антонович. Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2019. Т. 2. С. 369; За волю України: Історичний збірник УСС: В 50-ліття збройного виступу Українських Січових Стрільців проти Москви: 1914–1964. Нью-Йорк, 1967.  С. 449; Єсюнін С. М. Часопис січових стрільців: Проскурів, Старокостянтинів, Дунаївці. Хмельницькі краєзнавчі студії: наук.-краєзн. зб.. Хмельницький, 2017. Вип. 12. С. 98–102; Корпус Січових Стрільців: воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917–1967. Чікаґо, 1969. С. 250–251, 514; Кость С. Журналістика і війна: навч. посіб.. Львів, 2016. С.  219; Українська преса в Україні та світі XIX–XX ст. : іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.:  М. В. Галушко, М. М. Романюк (керівник проекту), Л. В. Сніцарчук. Львів, 2014. Т. 4: 1911–1916 рр. С. 241.

Світлина: Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. До сторіччя заснування. 1898–1998. Тернопіль, Львів, 1998. С. 325.

Петро Гуцал

Опубліковано: 11.08.2025.



Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.

Як нас цитувати:  Гуцал П. Кучерішка Омелян. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/kucherishka-omelian (дата звернення: 00.00.0000).



НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я