Лотоцька Олена Антонівна [23.05.1894, с. Рожджалів[1], тепер с. Розжалів Шептицького р-ну Львівської обл. – 02.12.1975, селище (hamlet) Вест Сенд Лейк, штат Нью-Йорк, США] – редакторка, журналістка, громадська діячка.
Варіант прізвища: Добуш-Лотоцька.
Іншомовний варіант підпису: Helen D. Lototsky.
Криптоніми: Л-ка, Л. К.(?).
Народилася у сім’ї пароха села Любича Княжі (тепер – с. Князє, Польща) Антона Фолиса та Володислави з роду Людкевичів. Початкову освіту отримала в сільській школі Рожджалова – парафіяльного села діда. Навчання продовжила в ліцеї Українського інституту для дівчат у Перемишлі, а згодом отримала фахову (економічну) освіту у США.
Після закінчення ліцею повернулася до батьківського дому й деякий час учителювала. У 1912 р. побралася з Василем Добушовським, разом із яким того ж року емігрувала до США. Проживала в містечку Барнсборо (штат Пенсильванія), де чоловік отримав парафію. Займалася домашнім господарством та громадською діяльністю. Після смерті чоловіка, здобувши кваліфіковану освіту, працювала в банку.
У 1923 р. побралася з редактором газети «Свобода» Володимиром Лотоцьким і переїхала до Джерсі-Сіті. Стала однією з провідних діячок українського жіночого руху в США: 1925 р. брала участь у створенні Союзу українок Америки (СУА); входила до складу Головної управи цієї організації, упродовж 1931–1934 рр. та 1943–1965 рр. очолювала її, а від 1965 р. була почесною головою; представляла СУА в Українському конгресовому комітеті Америки та Злученому українському американському допомоговому комітеті, обіймаючи посаду заступниці голови обох інституцій. У 1932 р. ініціювала проведення І Конгресу СУА, а у 1948 р. – Світового конгресу українського жіноцтва. Була членкинею ради Світового руху матерів (Париж), заступницею голови й головою (1969–1972) Світової федерації українських жіночих організацій. Брала активну участь міжнародних жіночих конгресах та інших громадських заходах української діаспори. У 1958 р. відзначена «як визначна жінка року» на Міжнародній жіночій виставці (Нью-Йорк).
Ініціювала створення медичного фонду для Народної лічниці у Львові (у 1930 р.), видання англомовної збірки поезій Лесі Українки «Spirit of Flame» (1952), спорудження пам’ятника поетці у Клівленді (1961) та надгробка Олени Кисілевської в Оттаві (1957).
Похована на кладовищі при монастирі Новий Скит у м. Кембридж (штат Нью-Йорк, США).
У пресі публікувала матеріали, присвячені здебільшого українському жіночому рухові та його діячкам, а також організаційній і просвітницькій роботі Союзу українок Америки.
Редакторсько-видавнича діяльність: редакторка «Жіночого Відділу» у 1938–1939 рр. та «Вістника СУА» (пізніше – «Вістей СУА») у 1939–1944 рр. у газеті «Америка» (Нью-Брітен, ін.); засновниця і редакторка газети (згодом журналу) «Наше Життя» (Нью-Йорк) у 1946–1951 рр.
Публікаторська активність: «Жіночий Відділ» та «Вістник СУА» (згодом – «Вісти СУА») в газеті «Америка» (Нью-Брітен, ін.), «Наше Життя» (Нью-Йорк).
Література: Бурачинська Л. Олена Лотоцька (1894–1975). Наше Життя. Нью-Йорк, 1994. Ч. 5. С. 2–6; Ч. 6. С. 1–4; Заяць М. Олена Лотоцька (1894–1975). Наше Життя. Нью-Йорк, 2010. Ч. 2. С. 3; Ч. 3. С. 3; Л. Б. [Бурачинська Л.]. Вітаємо ювілянтку (У 80-ліття Олени Лотоцької). Свобода. Джерсі-Сіті, 1974. Ч. 96. С. 2; Пазуняк Н. Лотоцька Олена. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2012. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 2: Л–Р. С. 61; Померла св. п. Олена Лотоцька, довголітня голова СУА, видатна жіноча і суспільно-громадська діячка. Свобода. Джерсі-Сіті, 1975. Ч. 225. С. 1, 4; Романюк Р. Лотоцька Олена. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2007. Вип. 14. С. 193; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2014. Т. 4: 1911–1916 рр. / уклад. М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. С. 134; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984. Vol. III. P. 191.
Електронні ресурси: Пазуняк Н. Р. Лотоцька Олена. Енциклопедія Сучасної України [електронна версія]. https://esu.com.ua/article-56527 (дата звернення: 25.08.2025).
Світлина: Ювілейна книжка Союза Українок Америки. 1925–1940. Ню Йорк, 1941. С. 19.
[1] За розповіддю Лідії Бурачинської про Олену Лотоцьку (Наше Життя. 1994. Ч. 5). За іншими джерелами, народилася у с. Любича Княжі Рава-Руського повіту Львівського воєводства, тепер – с. Князє, Польща.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 26.08.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Лотоцька Олена. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/lototska-olena/ (дата звернення: 00.00.0000).
