Барагура Марія Миколаївна [08.12.1911, тепер с. Вовчищовичі Яворівського р-ну Львівської обл. – 21.07.1987] – журналістка, редакторка, громадська діячка.
Дівоче прізвище: Кушнір.
Народилася в сім’ї священника й громадського діяча Миколи Кушніра та Ольги з Ломницьких. Навчалася в гімназії Українського інституту для дівчат у Перемишлі (закінчила 1929 р.). У 1937 р. здобула ступінь магістра славістики (за спеціальністю українська філологія) у Львівському університеті. Належала до Товариства наукових викладів імені Петра Могили та секції студенток при Українській студентській громаді. Брала участь у діяльності Гуртка студентів-україністів – вела підготовчі курси до іспитів зі старослов’янської мови.
Після завершення навчання деякий час працювала в гімназії у Стрию. Згодом мала отримати посаду в гімназії Українського інституту для дівчат у Перемишлі, але через початок Другої світової війни й окупацію Галичини радянськими військами у вересні 1939 р. переїхала до Кракова. Тут одружилася з Володимиром Барагурою, закінчила курси телефоністок і працювала в головному поштовому уряді.
У другій половині 1941 р. разом з чоловіком повернулася до Львова. Працювала телефоністкою, згодом – у відділі суспільної опіки Українського крайового комітету. Через наступ радянських військ у 1944 р. разом з родиною емігрувала до Австрії, згодом – до Німеччини. Впродовж 1944–1949 рр. жила в таборі для переміщених осіб в Ашаффенбурзі.
1949 р. переїхала до США. Проживала у Нью-Йорку, згодом – у м. Вудгейвен. Закінчила економічні курси й до виходу на пенсію працювала в бюро компанії Interstate Department Stars. Брала активну участь у житті місцевої української громади, співпрацювала з пресою. Від 1964 р. належала до Союзу Українок Америки (СУА): спочатку була заступницею керівниці та пресовою референткою 82-го відділу, згодом – понад 20 років членкинею 64-го відділу в Нью-Йорку. Від травня 1975 р. до 1 квітня 1977 р. виконувала обов’язки пресової референтки у складі Головної управи СУА. З жовтня 1977 р. увійшла до складу пресової комісії Світової федерації українських жіночих організацій. Також була членкинею Українського народного союзу, Союзу українських журналістів Америки, Товариства за патріархальний устрій Української католицької церкви, Українського музею в Нью-Йорку та ін.
Похована на українському православному цвинтарі св. Андрія в м. Саунт-Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США).
Авторка статей, репортажів і дописів у пресі. Також публікувала звіти про діяльність відділу Союзу українок Америки, інструкції для пресових референток цієї організації, поради для дописувачів-аматорів журналу «Наше Життя».
Редакторсько-видавнича діяльність: членкиня редакційної колегії журналу «Наше Життя» (Нью-Йорк) у 1973–1987 рр.
Публікаторська активність: «Народна Воля» (Олифант, Скрентон), «Наше Життя» (Нью-Йорк), «Свобода» (Джерсі-Сіті), ін.
Література: Барагура В. Воєнні переживання сірої людини. Ню Йорк; Джерзі Ситі, 1991. 148 с.; Дурбак І. Відійшла у вічність сл. П. М. Барагура. Свобода. Джерсі-Сіті, 1987. Ч. 162. С. 3; Померла М. Барагура. Свобода. Джерсі-Сіті, 1987. Ч. 139. С. 1; У. Л. [Любович У.]. Згадуючи сл. П. Марію Барагуру. Наше Життя. Нью-Йорк, 1987. Ч. 8. С. 12–13; У. Л. [Любович У.]. Нова Редакційна Колеґія. Наше Життя. Нью-Йорк, 1973. Ч. 1. С. 2–3.
Електронні ресурси: Барагура-Кушнір Марія. Віртуальний некрополь української еміграції. https://necropolis.uinp.gov.ua/burial?id=2661817011079743043 (дата звернення: 08.07.2025).
Світлина: Свобода. Джерсі-Сіті, 1987. Ч. 162. С. 3.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 25.07.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Барагура Марія. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/barahura-mariia/ (дата звернення: 00.00.0000).
