Байбак Петро Трохимович [26.01.1914, слобода Мерефа, тепер місто Харківського р-ну Харківської обл. – 13.10.1991, м. Нью-Йорк, США] – редактор, публіцист, інженер, громадсько-політичний діяч.
Псевдоніми: Т. Байбак[?], Петро Трохименко[?].
Народився у сім’ї залізничника. Навчався у семирічній і середній технічній школах, згодом – у Харківському політехнічному інституті (до 1936 р.).
Восени 1937 р. заарештований НКВС та засуджений за т. зв. «контрреволюційну агітацію» (ст. 54 ч. 1 КК УРСР) до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у таборах Самарлага в Куйбишевській області (Росія). Завдяки численним апеляціям та перегляду справи звільнений у березні 1940 р. (реабілітований 5 грудня 1989 р.).
У роки Другої світової війни перебував у рідному містечку: був головою Мерефи (від листопада 1941 р.) та шефом Мереф’янського сільського району (1941–1943 рр.). Брав участь у кооперативному житті Харківщини (був головою кооперативної ради), у діяльності товариства «Просвіта», очолював церковну раду Української автокефальної православної церкви. У листопаді 1941 р. вступив до Організації українських націоналістів (А. Мельника): належав до осередку ОУН Харкова і Слобожанщини. Як представник цієї організації входив до складу Української Національної Ради у Києві (1941–1942 рр.). Переслідувався гестапо.
1944 р. переїхав до Львова, потім – Бучача. Згодом емігрував до Австрії, де спочатку оселився у Відні, а через деякий час – у Зальцбурзі. Продовжував активну громадську та політичну діяльність: був провідником ОУН, долучився до створення Українського національного комітету (був у його складі пресовим та культурно-освітнім референтом), брав участь у діяльності Товариства українських політичних в’язнів (очолював його у 1946–1947 рр.), співпрацював з Українським центральним допомоговим об’єднанням у Зальцбурзі.
У серпні 1949 р. переїхав до США. Проживав у м. Міннеаполіс, пізніше – у Нью-Йорку. Продовжив громадську діяльність: брав участь у діяльності Організації державного відродження України (певний час обіймав посаду генерального секретаря центральної управи), належав до Всеукраїнської національної ради і президії Конференції українських політичних партій і організацій, головної управи Демократичного об’єднання бувших репресованих українців совєтами, головної ради Союзу ветеранів українського резистансу, був головою теренового проводу ОУН в США тощо. Брав участь у роботі Світових конгресів вільних українців і Великих зборів українських націоналістів.
Похований на цвинтарі св. Андрія у м. Саунт-Баунд-Брук (США).
У пресі публікував матеріали ідеологічного та організаційного спрямування, некрологи, спогади про діяльність ОУН в Україні у роки Другої світової війни, ін.
Редакторсько-видавнича діяльність: співредактор газети «Промінь» (Зальцбурґ), журналів «Київ» (Філадельфія) та «Самостійна Україна» (Чикаґо, ін.) у 1980-х рр.; член редакційної колегії журналу «Вісник» (Нью-Йорк).
Публікаторська активність: «Промінь» (Зальцбурґ), «Самостійна Україна» (Чикаґо, ін.), «Свобода» (Джерсі–Сіті).
Література: Байбак П. Т. «Смолоскип ОУН на Слобожанщині». На зов Києва. Український націоналізм у ІІ світовій війні: зб. статей, спогадів і документів. Торонто, Нью-Йорк, 1985. С. 264–276; Байбак П. Т. У сорокову річницю вимаршу українських націоналістів в Україну. Самостійна Україна. Чикаґо, 1981. Ч. 10/12. С. 10; В. М. [Маркусь В.]. Байбак Петро. Енциклопедія Української Діяспори: в 7 т. Нью-Йорк; Чікаґо, 2009. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. С. 35; Домарацький А. В останню дорогу інж. П. Байбакові. Свобода. Джерзі Ситі, 1991. Ч. 214. С. 3; Реабілітовані історією. Харківська область. Київ; Харків, 2015. Кн. 3. Ч. 1. С. 153; Реєстр імен українського біографічного словника. Літери А–Б. Київ, 2008. С. 49; Романюк Р. Байбак Петро Трохимович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2011. Вип. 18. С. 18–19; Селешко С. Відзначили 70-літній ювілей Петра Байбака. Свобода. Джерзі Ситі, 1984. Ч. 95. С. 3
Електронні ресурси: Байбак Петро Трохимович. https://uk.wikipedia.org/wiki/Байбак_Петро_Трохимович (дата звернення: 30.06.2025); Білокінь С. І. Байбак Петро Трохимович. Енциклопедія Сучасної України: онлайн-версія. https://esu.com.ua/article-38903 (дата звернення: 30.06.2025).
Світлина: На зов Києва. Український націоналізм у ІІ світовій війні: зб. статей, спогадів і документів. Торонто, Нью-Йорк, 1985. С. 264.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 01.07.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Байбак Петро. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/baybak-petro/ (дата звернення: 00.00.0000).
