Бажанський Михайло

75

Бажанський Михайло Васильович [06.02.1910, м. Снятин, тепеp Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 18.01.1994, м. Детройт, США] – журналіст, редактор, видавець, літературний критик, письменник, краєзнавець, пластовий, політичний і громадський діяч.

Псевдоніми та криптоніми: Вірлиний, Михайло Вірлиний, Михайло Вірлиній, Кудеяр, Пелехатий; (ба).

Народився у заможній міщанській сім’ї. Навчався у народній школі у Снятині, гімназіях у Коломиї та Чехословаччині. Фахову освіту здобував в Українському вільному університеті (вивчав українську мову і літературу) й Вищій школі політичних наук у Празі (до 1933 р. студіював журналістику).

Член Пласту (від 1921 р.; організатор пластових таборів у Снятині у 1922–1923 рр.), Української військової організації, Організації українських націоналістів (від 1930 р.). Зазнав переслідувань з боку польської влади – у 1927–1928 рр. відбував ув’язнення у тюрмах Коломиї та Львова. 

Упродовж 1929–1939 рр. жив у Чехословаччині. Був співорганізатором Першого конгресу пластунів-емігрантів у Празі (1930 р.), першим пресовим референтом Союзу українських пластунів-емігрантів, курінним старшопластунського куреня ім. О. Вахнянина в Празі (від 1936 р.). Також очолював Українсько-литовське студентське товариство, був головним секретарем Українського європейського об’єднання.

У другій половині 1930-х рр. брав участь у розбудові Пласту та організації філій товариства «Просвіта» (разом із Христофором Миськівим) на Закарпатті. У 1938–1939 рр. долучився до боротьби за державну незалежність Карпатської України: мав ранг поручника Організації народної оборони «Карпатська Січ», керував відділом преси й пропаганди при Кабінеті міністрів Августина Волошина.

У 1941–1943 рр. проживав у Львові. Очолював Дослідний інститут України, був членом культурної ради Львова та референтом Літературно-мистецького клубу, співпрацював з підпільною українською пресою. Після арешту гестапо (1943 р.) відбував позбавлення волі у львівській та краківській тюрмах, а з кінця березня 1944 р. – у концтаборі Брец.

Після звільнення в 1945 р. долучився до створення табору для переміщених осіб в Ашаффенбурзі, де виконував обов’язки культурно-освітнього референта та пресового співробітника. Згодом брав участь у створенні нової пластової організації у Мюнхені/Карльсфельді, очолював контрольну комісію Головного пластового проводу та був курінним 6-го куреня Українських пластунів-емігрантів «Закарпатці». Належав також до Спілки українських журналістів у Німеччині та літературної організації «Мистецький український рух».

Від 1949 р. проживав у Детройті. Працював бібліотекарем, на радіо, займався видавничою (1968 р. ініціював створення видавництва «Снятин»), редакторською, журналістською та політичною діяльністю. Очолював детройтський відділ Українського конгресового комітету Америки (1962–1965 рр.), був головою Комітету поневолених народів (1962–1964 рр.), членом Українського наукового інституту Гарвардського університету (від 1974 р. – його президентом) та Об’єднання українських письменників «Слово», тричі обирався керівником Літературно-мистецького клубу в Детройті. Водночас брав активну участь у роботі Пласту, Організації державного відродження України, Української американської координаційної ради, ін.

Нагороджений Відзнакою Святого Юрія в золоті за активну працю в Пласті. Почесний громадянин Снятина (1993 р.) і почесний член «Просвіти» Снятинщини (з 2000 р.; посмертно).

Автор художніх творів (окремими виданнями вийшли: повість «Емігрант», 1930; збірка оповідань, нарисів, сатири «У вирі життя», 1941; «Гордіївський вузол розтято», 1941), мемуарів («Як загинула Ольга Басараб», 1941; «Мозаїка квадрів в’язничних», 1946; «Мемуарна мозаїка», 1998), біографічних розвідок («О. Ольжич і Його батьки», 1986; ін.), а також збірки мемуарів і публіцистики «Моя Карпатська Україна» (1995). Автор і упорядник історико-краєзнавчих довідкових праць «Краса Снятинщини» (1982), «Творчий динамізм патріотизму моїх земляків» (1983), «Вічно житимуть… Постаті від зарання історії, аж до найповніших часів» (1984) та упорядник видань «Книга мистців і діячів української культури…» (1954), «Відновлення Української Держави 1918 року» (1979). У пресі публікував статті, нариси, есе суспільно-політичної та культурологічної тематики, репортажі, кореспонденції, замітки, а також вірші, новели й оповідання.  

Редакторсько-видавнича діяльність: видавець (у 1931 р.) і редактор (у 1932 р.) журналу «Молоде Життя» (Львів; Прага); редактор додатку «Пластова Трибуна» до журналу «Студентський Вістник» (Прага) у 1931 р.; редактор часопису «Урядовий Вісник» (Хуст) у 1938–1939 рр.; член редакційних колегій часописів «Наступ» (Ужгород, Хуст, Прага), «Пробоєм» (Прага), інших пресових видань у 1941–1943 рр.; редактор журналу «Сурма» (Берлін; Каунас) у 1941–1943 рр.; редактор часопису «За чаром Срібної Землі» (Детройт) у 1959 р.; співвидавець «Бюлетеня літературного клубу» (Детройт); видавець журналу «Снятин» (Детройт) від 1968 р.

Публікаторська діяльність: «Воля Покуття» (Коломия; Львів), «Молоде Життя» (Мюнхен; Реґенсбурґ), «МУР» (Мюнхен; Карльсфельд), «Наступ» (Ужгород; Хуст; Прага), «Неділя» (Ашаффенбурґ; співробітник), «Новий Шлях» (Едмонтон, Саскатун, Вінніпеґ, Торонто), «Пластун» (Ужгород; Севлюш), «Пробоєм» (Прага; співробітник), «Розбудова Нації» (Прага; співробітник), «Самостійна Думка» (Чернівці), «Снятин» (Детройт), «Снятинська вежа» (Снятин), «Сурма» (Берлін; Каунас), «Українське Слово» (Станиславів), «Український Прометей» (Детройт; співробітник), ін.


Література: Бажанський М. Моя Карпатська Україна. Київ; Нью-Йорк, 1995. С. 14–17; Бойчук Б. Від упорядника. Бажанський М. Моя Карпатська Україна. Київ; Нью-Йорк, 1995. С. 5–6; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. С. 27; Габор В. Українські часописи Ужгорода (1867–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2003. С. 440; Касіян С. Св. п. М. Бажанський. Свобода. Джерсі–Сіті, 1994. Ч. 53. С. 3; Керницька Д. У світлу пам’ять М. Бажанського. Свобода. Джерсі–Сіті, 1994. Ч. 87. С. 3; Книга мистців і діячів української культури учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954. Торонто, 1954. С. 17; Король І. У вічну пам’ять М. Бажанському. Свобода. Джерсі–Сіті, 1994. Ч. 42. С. 6; Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ століття. Люди боротьби й ідеї: біобібліограф. довід. Львів, 2015. С. 30–31; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 192; Т. 2: Н–Я. С. 386; Мартинець В. Brätz. Німецький концентраційний табір (спогади в’язня). Штутґарт, 1946. С. 9; Реєстр імен українського біографічного словника. Літери А–Б. Київ, 2008. С. 47; Романенчук Б. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. Філадельфія, 1969. Т. 1. С. 211; Савка М. Бажанський Михайло. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1999. Вип. 6. С. 15–18; Савка М. Українська еміграційна преса у Чехословацькій Республіці (20–30-ті рр. ХХ ст.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2002. С. 23, 25, 150, 212; Семчишин М. Бажанський Михайло. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2009. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. С. 33–34; Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості: словник-довідник / упорядк. В. А. Просалової. Донецьк, 2012. С. 17–18; Швидкий В. П. Бажанський Михайло. Енциклопедія історії України. Київ, 2003. Т. 1: А–В. С. 164–165.

Електронні ресурси: Бажанський Михайло – «Кудеяр», скаутмайстер. https://100krokiv.info/2017/02/bazhanskyj-myhajlo-kudeyar-do-dnya-narodzhennya/ (дата звернення: 23.10.2025); Бажанський Михайло Васильович. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Бажанський,_Михайло_Васильович (дата звернення: 24.10.2025); Видатні діячі Прикарпаття. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка [сайт] https://lib.if.ua/dbase/persons.php?action=sort&q=%C1&by=letter (дата звернення: 24.10.2025).

Світлина: Книга мистців і діячів української культури учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954. Торонто, 1954. С. 17.

Олеся Дроздовська

Опубліковано: 25.10.2025. 



Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.

Як нас цитувати:  Дроздовська О. Бажанський Михайло. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/bazhanskyy-mykhaylo/ (дата звернення: 00.00.0000).



 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я