Березовський Григорій [16. 07. 1878, м. Катеринослав, тепер м. Дніпро – 1952, с. Підлісці, тепер Кременецького р-ну Тернопільської обл.] – публіцист, актор, режисер, театральний діяч.
Варіанти підпису: Гриць Березовський.
Народився у родині священника Андрія Березовського. Його далекий прапрадід на прізвище Береза був кошовим за часів Богдана Хмельницького. Згодом один із прадідів, який був дяком при греко-католицькому священнику, змінив прізвище на Березовський.
Початкову освіту здобув у Катеринославській духовній семінарії, а 1893 р. перейшов до технічної школи в Москві, де захопився театром. Після закінчення навчання 1896 р. повернувся до України і працював на залізниці, де створив аматорський гурток і розпочав свою творчу діяльність. Врешті залишив працю на залізниці і зосередився винятково на сцені.
Від 1899 р. до 1906 р. із перервами грав у російських (Самаріна, Кожевникова, Братів Адельгельм) та українських (Ванченка, Кутєпова) трупах, а також деякий час вів трупу з актором Чубатим. 1906 р. разом із дружиною Марфою Авсюкевич-Березовською вступив до театру Миколи Садовського, який перебував спершу у Полтаві, а в 1907–1919 р. – у Києві. У лютому–квітні 1911 р. гастролював у складі трупи у Петербурзі, грав у театрі «Пасаж». У театрі Садовського, крім посади актора, обіймав також посаду головного електротехніка.
У січні 1919 р. разом із частиною трупи під керівництвом М. Садовського виїхав до Вінниці, потім до Кам’янця-Подільського, а згодом – до Галичини. Тут він почергово працював у різних театрах: львівському театрі «Українська Бесіда», театрі Йосипа Стадника, Українському драматичному театрі ім. І. Франка у Перемишлі, Театрі ім. І. Франка в Дрогобичі. Після розформування останнього залишився в с. Ясениця-Сільна, де влаштувався у читальню «Просвіти».
1922 р. долучився до Театру товариства «Просвіта» в Ужгороді, через рік знову повернувся до Львова в театр «Українська Бесіда» під керівництвом Й. Стадника, де працював актором та режисером історично-побутових п’єс. Упродовж 1923–1924 рр. належав до трупи М. Орленка в Дрогобичі, у 1925–1927 рр. – Р. Бойко.
Через постійний мандрівний спосіб життя погіршився стан його здоров’я і загострилася давня хронічна хвороба шлунка. Тому у 1925 р. оселився у Перемишлі, періодично граючи з різними аматорськими гуртками. 1927 р. отримав ангажемент до Кременецького повітового товариства «Просвіта» на Тернопільщині, де до 1937 р. працював на посаді режисера-інструктора драмгуртка.
Є автором рукописних «Згадок» про Театр ім. М. Садовського, які зберігаються у Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва у Києві. У пресі вміщував рекомендації та поради аматорським гурткам, публікував аналітичні статті з питань театру.
Публікаторська активність: «Назустріч», «Театральне Мистецтво» (обидва – Львів).
Література: Г. М. [Гануляк Г.?]. Гриць Березовський. Театральне Мистецтво. 1923. Вип. 11–12. С. 138, 139; Середа О. Березовський Григорій Андрійович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2007. Вип. 14. С. 22–24; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 171; Ювілей артиста Березовського. Література й мистецтво. 1928. Ч. 4. (Новий Час. 1928. 11 черв. С. 8); Ювилей артиста (Г. Березовський і його сценічна праця). Діло. 1928. 25 трав. С. 2, 3.
Світлина: Тернопільський енциклопедичний словник. Тернопіль, 2004. Т. 1. С. 112.
Оксана Середа
Опубліковано: 04.07.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Березовський Григорій. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/berezovskyy-hryhoriy (дата звернення: 00.00.0000).
