Білон Петро Павлович [04.01.1879, м. Васильків, тепер Обухівського р-ну Київської обл. – 07.08.1959, м. Піттсбурґ, США] – видавець, редактор, священник, церковний і громадський діяч.
Народився в багатодітній сім’ї голови м. Васильків Павла та Ганни (з дому Пелех) Білонів. Навчався в Народному університеті у Москві, 1919–1920 рр. – на богословському факультеті Кам’янець-Подільського державного університету.
З 1911 р. служив у війську. В складі 132-го Бендерського піхотного полку російської армії брав участь у Першій світовій війні. Навесні 1917 р. долучився до формування українського підрозділу в ньому. Після поранення з літа 1917 р. – у Києві. У січні 1918 р. вступив на службу до штабу повітряних сил Армії Української Народної Республіки, де від 1919 р. обіймав посаду керівника канцелярії.
Після поразки визвольних змагань перебував у таборах для інтернованих вояків Армії УНР в Александрові Куявському, Каліші та Щипіорно. У січні 1921 р. був висвячений на диякона, згодом – на священника. Виконував обов’язки капелана табору в Александрові Куявському, де заснував Братство святої Покрови. Також займався просвітницькою та видавничою діяльністю: зокрема, 1921 р. ініціював створення видавничого товариства «До світла».
У 1924 р. емігрував до Канади, а 1930 р. переїхав до США. Душпастирював в українських православних громадах різних міст Канади (Гамільтон, Едмонтон, Торонто, Форт-Вільям) і США (Батлер, Джонсон-Сіті, Клівленд, Пітсбурґ, Трентон, Філадельфія, Честер). Був заступником голови та секретарем Консисторії Української православної церкви в США. Брав участь у діяльності товариств «Просвіта» й «Рідна Школа», організовував допомогу українським емігрантам у Європі, займався редакторською та публіцистичною діяльністю.
Похований на цвинтарі св. Андрія в м. Саут-Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США).
Автор богословських праць, мемуарів, досліджень з історії Української Церкви, а також публікацій у пресі релігієзнавчого, історичного, морально-виховного характеру.
Редакторсько-видавнича діяльність: редактор таборових видань «Релігійно-Науковий Вістник» (Александрів Куявський, Щипіорно, Каліш), «Проповідницький Листок» (Александрів Куявський); редактор журналу «Дніпро» (Філадельфія) у 1930–1950 рр.
Публікаторська активність: «Релігійно-Науковий Вістник» (Александрів Куявський, Щипіорно, Каліш), «Проповідницький Листок» (Александрів Куявський).
Література: Білон П. Спогади. Пітсбурґ, 1952. Ч. І. 164 с.; Пітсбурґ, 1956. Ч. ІІ. 136 с.; В. М. [Маркусь В.]. Білон Петро. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2009. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. С. 63; Вішка О. Преса української еміграції в Польщі (1920–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2002. С. 106, 200, 274, 331; Мицик Ю., Тарасенко І. Листування о. Петра Білона з архієпископом Євгеном Бачинським. Сіверянський літопис. Чернігів, 2024. № 2. С. 73–91. DOI: 10.58407/litopis.240209; Сидоренко Н. М. Білон Петро. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2003. Т. 2: Б-Біо. С. 820; Сидоренко Н. Білон Петро. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2001. Вип. 8. С. 21; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984. Vol. I. P. 228–229.
Світлина: Наріжний С. Українська еміґрація: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Прага, 1942. Ч. 1. С. XXII.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 26.03.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Білон Петро. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/bilon-petro/ (дата звернення: 00.00.0000).
