Білон Петро Павлович [04.01.1879, м. Васильків, тепер Обухівського р-н Київської обл. – 07.08.1959, м. Піттсбурґ, США] – видавець, редактор, священник, церковний і громадський діяч.
Народився в багатодітній родині голови міста Васильків Павла Білона та Ганни (з дому – Пелех). Навчався в Народному університеті у Москві, пізніше вивчав богослов’я у Кам’янець-Подільському державному університеті (у 1919–1920 рр.).
Від 1911 р. проходив військову службу. Брав участь у Першій світовій війні, був учасником бойових дій у Галичині та Литві. У період Національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. очолював канцелярію українських військово-повітряних сил (від 1919 р.).
Від 1921 р. перебував у таборах інтернованих військових Армії УНР в Александрові Куявському, Каліші та Щипіорно. У січні 1921 р. був рукоположений на диякона, згодом – священника. Був капеланом табору в Александрові Куявському, де заснував Братство святої Покрови. Також займався активною просвітницькою та видавничою діяльністю, зокрема у 1921 р. ініціював створення видавничого товариства «До світла».
У 1924 р. емігрував до Канади, а 1930 р. переїхав до США. Душпастирював в українських православних громадах різних міст Канади (Гамільтон, Едмонтон, Торонто, Форт Вільям) й США (Батлер, Джонсон-Сіті, Клівленд, Пітсбурґ, Трентон, Філадельфія, Честер). Після 1930 р. тривалий час був заступником голови та секретарем Консисторії Української православної церкви в США. Брав участь у діяльності товариств «Просвіта» і «Рідна Школа», організовував підтримку українських емігрантів у Європі та займався редакційною і публіцистичною діяльністю.
Автор богословських праць, мемуарів, розвідок, присвячених історії української Церкви, а також публікацій у пресі релігієзнавчого, історичного, просвітницького і морально-виховного спрямування.
Редакторсько-видавнича діяльність: редактор таборових видань «Релігійно-Науковий Вістник» (Александрів Куявський, Щипіорно, Каліш), «Проповідницький Листок» (Александрів Куявський); редактор журналу «Дніпро» (Філадельфія) у 1930–1950 рр.
Публікаторська активність: «Релігійно-Науковий Вістник» (Александрів Куявський, Щипіорно, Каліш), «Проповідницький Листок» (Александрів Куявський).
Література: Білон П. Спогади. Ч. І. Пітсбурґ, 1952. 164 с., Ч. ІІ. Пітсбурґ, 1956. 136 с.; В. М. [Маркусь В.]. Білон Петро. Енциклопедія Української Діяспори. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. Нью-Йорк; Чікаґо, 2009. С. 63; Вішка О. Преса української еміграції в Польщі (1920–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2002. С. 106, 200, 274, 331; Мицик Ю., Тарасенко І. Листування о. Петра Білона з архієпископом Євгеном Бачинським. Сіверянський літопис. Чернігів, 2024. № 2. С. 73–91. DOI: 10.58407/litopis.240209; Сидоренко Н. М. Білон Петро. Енциклопедія Сучасної України. Т. 2: Б-Біо. Київ, 2003. С. 820; Сидоренко Н. Білон Петро. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2001. Вип. 8. С. 21; Encyclopedia of Ukraine. V. I. / Edited by V. Kubijovyč. Toronto; Buffalo; London, 1984. P. 228–229.
Світлина: Наріжний С. Українська еміґрація: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Прага, 1942. Ч. 1. С. XXII.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 26.03.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Білон Петро. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/bilon-petro/ (дата звернення: 00.00.0000).
