Благітка Ярослав Василь Томович [13.03.1908, м. Теребовля, тепер Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 10.10.1965, м. Львів] – журналіст, публіцист, педагог, спортивний і громадсько-освітній діяч.
Криптонім: Я. Б.
Народився у сім’ї судового урядовця Томи (Томаша) Благітки та Марії з дому Романович. Мав ще двох молодших братів – Євгена і Олександра-Петра. Упродовж 1910–1917 рр. родина мешкала у м. Сколе. Початкову освіту здобув у «Рідній Школі» ім. Т. Шевченка у Львові. 1927 р. закінчив Українську академічну гімназію у Львові. Ще під час навчання у гімназії, 1921 р., вступив до Пласту – належав до куреня ім. П. Сагайдачного, виконував обов’язки домівкаря, скарбника, провідника гуртка «Медвідь» від 20 квітня 1923 р.
Від 1927 р. навчався на гідротехнічному відділі інженерного факультету Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословацька республіка). Там активно включився у діяльність товариства «Український Сокіл», закінчив двотижневий курс Чехословацької Сокільської Громади, а також курси народних та сучасних танців у Василя Авраменка. Під час навчання обирався секретарем Союзу Українських сокільських організацій в ЧСР, займався руханкою у чеському «Соколі» з українською групою. 25 лютого 1933 р. отримав диплом інженера-гідротехніка.
Після завершення студій прибув до Львова, як легкоатлет став активним членом спортивно-руханкового товариства «Сокіл-Батько», виконуючи вправи на турніку, брусах, коні, козлі, кільцях. Був керівником руханкових груп і учительського (інструкторського) гуртка. 1933 р. його було обрано начальником товариства «Сокіл-Батько» і на цій посаді залишався до 1939 р. У 1934 р. як голова організаційної секції товариства став організатором III Краєвого Здвигу українського сокільства у Львові, присвяченого 120-річчю від дня народження Т. Шевченка, й співголовою здвигового комітету (разом із Олександром Карпінським).
Як начальник товариства займався педагогічною діяльністю у теоретичній та практичній площинах, виїжджаючи на руханкові пописи місцевих осередків-гнізд «Сокола-Батька» та проводячи курси навчання із тіловиховання. Такі заходи відбувались як у Львові, так і в краї (Бібрка, Долина, Калуш, Печеніжин, Станиславів). Став співзасновником книжкової серії «Сокільська Бібліотека» (1935–1939 рр.), в межах якої світ побачили книги з тематики спорту, руханки, посібники для праці у товаристві.
Невтомно працюючи на спортивно-освітній ниві, багато зусиль віддавав вишколу юного доросту. Організовував численні секції товариства (легкоатлетична, боксерська, лещетарська, змагання з бігу, стрибки у довжину та ін.). Викладав на курсах провідників, інструкторів-відпоручників. У квітні 1935 р. був обраний (разом із В. Тихолозом та О. Козачком) провідником руханки терміном на три роки. Був автором вправ вільноруч, веж, вправ обручем, що виконували спортсмени («соколи») та спортсменки («соколиці») під час спортивних оглядів, а також на Крайовому Здвизі 1934 р.
1940 р. одружився з Анною Продан, активною членкинею товариства «Сокіл-Батько».
Під час приходу радянської влади працював на посаді інженера-гідравліка міськкомунгоспу Львова. 23 лютого 1940 р. був заарештований, відбував покарання у в’язниці на вул. Замарстинівській. Завдяки клопотанню тодішнього ректора Львівського університету і депутата Верховної Ради УРСР Кирила Студинського у жовтні 1940 р. був звільнений. Додому повернувся інвалідом I групи із розсіяним склерозом.
Під час Другої світової війни та німецької окупації Львова, незважаючи на інвалідність, поринув у спортивно-організаційну діяльність. 1941 р. очолив статутну комісію новостворнного Союзу українського національного студентства. Також виконував обов’язки судді на різноманітних спортивних заходах. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 66).
Є автором фахових підручників: «В ніч Купала: вправи віночком для посестер на Краєвий Здвиг Українського Сокільства в 1934 р. у Львові» (1933), «10 годин руханки» (1936), «Будуймо»: вправи вільноруч для побратимів» (1936), «Соколи, Соколи»: збірка вправ для 7-ох побратимів» (1937), низки статей із широкого кола питань фізичного виховання молоді, гігієни та спорту.
Публікаторська активність: «Сокільські Вісти», «Руханковий додаток «Сокільських Вістей» (обидва – Львів).
Література: «В здоровому тілі, здорова душа». Відкриття краєвих легкоатлетичних змагань. Краківські вісті. Краків, 1942. 9 верес. С. 5; 10-ліття «Сокола V» в Замарстинові. Діло. Львів, 1936. 11 лют. С. 5; Життєпис Анни Благітки: тези доповіді, виголошеної на конференції з нагоди 100-річчя від дня народження Анни Благітки – сокілки, педагога, громадської діячки та багаторічної голови міського осередку ім. К. Малицької Всеукраїнського товариства «Рідна Школа». Львів, 2020. С. 6; З діяльности «Сокола-Батька». Український Сокіл. Прага, 1934. Ч. 2. С. 3; Загальні збори «Сокола-Батька». Діло. Львів, 1935. 15 квіт. С. 1; Інженери-українці в діяспорі: у 100-річчя поселення українців у Канаді та в рік відновлення незалежности України. Торонто, 1992. С. 34; Інструкторський тіловиховний курс для Станиславівщини. Діло. Львів, 1935. 23 квіт. С. 8; Конференція в «Соколі». Нова зоря. Львів, 1934. 15 лип. С. 3; Мовна М. Благітка Ярослав Василь. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2013. Вип. 20. С. 47–48; Мовна М. Видавнича серія «Сокільська Бібліотека» та її засновник Ярослав Благітка: концепція українського спортивного руху Галичини. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: зб. наук. праць. Львів, 2021. Вип. 13(29). С. 186–200; Мовна М. Видавничі серії товариства «Сокіл–Батько» (1920-ті – 1930-ті рр.). Українська тіловиховна традиція: наук. зб. Львів, 2022. Вип. 2. С. 56–64; Мовна М., Мовна У. Звіряв час за «Омегою»: Володимир Билень (1914–1989) – спортовець, кооператор, патріот (сильветка пам’яті). Народознавчі Зошити. Львів, 2025. № 1. С. 12, 16; Наріжний С. Українська еміґрація: культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Прага, 1942. Ч. 1. С. 150; Надзвичайні Загальні Збори «Сокола-Батька». Діло. Львів, 1934. 16 жовт. С. 3–4; Оглій-Благітка І. Спогад, спогад, спогад… «Сокіл-Батько»: спортивно-руханкове товариство у Львові: альманах 1894-1994 / відп. за вип. і упоряд. А. Благітка. Львів, 1996. С. 202; Прес.-реф. «Сокола-Батька». Сокільські руханкові курси. Руханка і спорт. Додаток до часопису «Новий час» для справ фізичного виховання. Львів, 1934. 13 черв. С. 6; Руханковий попис «Сокола IV» у Львові. Діло. Львів, 1939. 13 черв. С. 5; Т. Б. Руханковий вечір «Сокола-Батька». Діло. Львів, 1937. 8 квіт. С. 9; III Краєвий Здвиг Українського Сокільства. Наш прапор. Львів, 1934. 8 лип. С. 3; III Краєвий Сокільський Здвиг у Львові (в днях 30 червня і 1 липня 1934 р.). Нова зоря. Львів, 1934. 5 лип. С. 4; Ювілейний рік проф. І. Боберського. Холмська земля. Холм, 1943. 22 серп. С. 5; j-r. До вірлиного лету. Велике сокільське свято в Бібрці. Діло. Львів, 1935. 21 серп. С. 5.
Світлина: Приватний архів доньки Марти Благітки (м. Львів).
Маріанна Мовна
Опубліковано 02.06.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Мовна М. Благітка Ярослав Василь. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/blahitka-yaroslav-vasyl/ (дата звернення: 00.00.0000).
