Бук Андрій [10.10.1909, с. Медика, Надсяння, тепер Польща – 03.03.2003, м. Гантер, штат Нью-Йорк, США] – публіцист, інженер, кооперативний, релігійний і громадський діяч.
Закінчив народну школу та Українську державну чоловічу гімназію в Перемишлі (1930 р.). Продовжив здобувати освіту у Вищій молочарській школі у Варшаві, згодом (у першій половині 1940-х рр.) вивчав ветеринарію у Львові.
Закінчивши навчання у Варшаві, повернувся до Перемишля. Працював інженером-техніком у молочарнях кооперативи «Маслосоюз». Наприкінці 1930-х рр. очолював її перемишльську філію.
Під час Другої світової війни залишався у місті. За радянської окупації працював у фінансовому відділі залізниці у Перемишлі, а за німецької – продовжив роботу у відновленому «Маслосоюзі».
У 1944 р. через Словаччину та Австрію емігрував до Німеччини. Проживав у таборах для переміщених осіб у містах Карлсфельд та Міттенвальд. Закінчив курси при міжнародній організації у справах біженці International Refugee Organisation та був головою комісії дев’яти таборів і керівником відділу праці чотирьох таборів округи Міттенвальд.
1949 р. разом із родиною переїхав до США, де спочатку проживав у Джерсі-Сіті, а від 1955 р. – у м. Пассейк. Працював у столярні, згодом – креслярем в інженерній компанії. Був активним у церковному та громадському житті, дописував до української преси.
Член Об’єднання українців Америки «Самопоміч» (входив до складу головної управи), співзасновник, культурно-освітній референт та керівник (з перервами від жовтня 1949 р.) його відділу у Джерсі-Сіті. Брав участь у діяльності Українського патріархального товариства (кілька разів обирався головою його відділу у м. Пассейк) та Республіканської партії США.
Учасник українського кооперативного руху у США, засновник українських кредитних установ, організатор збору коштів на потреби українського патріархального центру в Римі. У 1973 р. вийшов на пенсію та переїхав до м. Гантер (штат Нью-Йорк), де продовжував активну громадську діяльність, став членом Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія». Брав участь у діяльності інших українських товариств, був жертводавцем на національні, церковні, культурні та харитативні цілі, фундатором Енциклопедії Українознавства.
Похований на цвинтарі Св. Духа в м. Гемптонбурґ, штат Нью-Йорк
У пресі публікував статті патріотичної, релігійної, економічної та кооперативної проблематики, а також матеріали, присвячені історії української імміграції, зокрема у Північній Америці.
Публікаторська активність: «Америка» (Нью-Брітен, Філадельфія), «Вільне Слово» (Торонто), «Лемківські Вісті» (Йонкерс), «Наш Світ» (Нью-Йорк), «Патріярхат» (Філадельфія, Нью-Йорк), «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Свята Софія» (Філадельфія), ін.
Література: [Клепсидра]. Свобода. Нью-Джерсі, 2003. Ч. 10. С. 30; М. С. [Семчишин М.]. Бук Андрій. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2009. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. С. 85; С. С. 80-ліття, гідне уваги. Свобода. Джерсі-Сіті, 1990. Ч. 25. С. 4; Українська державна чоловіча гімназія у Перемишля. 1895–1995 / упоряд. І. Гнаткевич. Дрогобич, 1995. С. 113.
Світлина: Свобода. Джерсі-Сіті, 1990. Ч. 25. С. 4.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 04.11.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Чапленко Василь. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/chaplenko-vasyl/ (дата звернення: 00.00.0000).
