Колісник Роман

74

Колісник Роман Семенович [10.10.1923, с. Товстеньке, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 10.01.2016, м. Торонто, Канада] – журналіст, редактор, письменник, сатирик, перекладач, громадський діяч.

Псевдоніми та криптоніми: Денис Депутат, Семен Діаспорний, Семен Діяспорний, Валтер Кеп, Вальтер Кеп, Іван Кооперативний, Вальтер Сар, Вальтер Цап, Walter Cap; Ро-Ко, Ро-ко, В. Сар.

Навчався у початковій школі в с. Товстеньке та в Українській гімназії «Рідна Школа» у Чорткові, яку закінчив 1943 р. З 1947 р. здобував фахову освіту в Українській економічній високій школі в Мюнхені (впродовж одного року). У першій половині 1960-х рр. закінчив фінансовий факультет Гамільтонського університету (Канада).

Учасник Другої світової війни в лавах Першої української дивізії Української національної армії (І УД УНА), до якої вступив 1943 р. Мав чин хорунжого. Потрапив до американського полону й, унаслідок цього, – до табору в м. Ріміні (Італія).

Після звільнення деякий час перебував у Мюнхені. Навчання поєднував з працею у видавництві «Українська трибуна» та з журналістською діяльністю. У 1951 р. емігрував до Австралії, де заробляв на життя некваліфікованою працею. Через деякий час отримав громадянство цієї країни.

1957 р. переїхав до Канади. Спочатку проживав у Вінніпезі, згодом – у Торонто. У 1960 р. одружився з Галиною Солтикевич. Спочатку працював як звичайний робітник, пізніше – адміністратором у редакції газети «Вільне Слово», а у 1960–1965 рр. – бухгалтером у часописі «Новий Шлях». Завершивши університетські студії (за фахом – фінансовий аналітик), понад двадцять років працював у Міністерстві урядових послуг (Ministry of government services) провінції Онтаріо.

Основну зайнятість поєднував з письменницькою, журналістською та громадською діяльністю. Переклав української мовою низку іншомовних публікацій про дивізію «Галичина»: спогади В.-Д. Гейке «Sie wolten die Freiheit», фрагменти книг О. М. Лоґуша «Galicia Division» та Дж. Стейнбека «A Russian Journal». Уклав бібліографію видань і публікацій про дивізію та був рецензентом низки праць, присвячених її історії.

Був членом багатьох українських товариств і організацій, зокрема: Наукового товариство імені Шевченка, Національної спілки письменників України (з 1993 р.), Пласту, Канадсько-української мистецької фундації, Канадського клубу етнічних письменників і журналістів (Canadian Ethnic Journalists’ and Writers’ Club), Об’єднання українських письменників в екзилі «Слово», Суспільної служби та Інституту Св. Володимира Великого в Торонто, Української Стрілецької Громади в Канаді та ін. Співзасновник і член управи Об’єднання бувших вояків українців в Австралії (з грудня 1954 р.), секретар Української кооперативної ради Канади, секретар і фінансовий референт станичної, крайової та головної управ Братства колишніх вояків 1-ї УД УНА. Засновник Вічного фонду ім. Романа і Галі Колісників у Канадському інституті українських студій (березень 2011 р.).

За письменницьку діяльність у 1991 р. отримав відзнаку Certificate of Recognition від федерального міністра багатокультурності й громадянства Канади. Нагороджений Шевченківською медаллю та грамотою Конґресу українців Канади (1995 р.), Премією ім. Д. Нитченка (2004 р.) й Золотим Хрестом за особливі заслуги. Лауреат літературної премії «Тріумф» (2004 р.).

Похований на цвинтарі Парк-Лавн у м. Торонто.

Автор понад двадцяти книг репортажів, спогадів, художніх і сатирично-гумористичних творів, літературних портретів, історичних розвідок і публічних виступів, упорядник збірок документів і матеріалів. Серед них: «Репортажі з Світового Конгресу Вільних Українців Нью-Йорку» (1971), «Довкола світу» (1982), «Тяжко бути політичним еміґрантом» (1986), «Останній постріл» (1989), «Військова управа та Українська дивізія Галичина» (1990), «Найкращі хлопці з Дивізії» (1993), «О, Україно, о, люба ненько!» (1992), «Від Адама до Леоніда ІІ» (1996), «Від з’їзду до з’їзду. Від ювілею до ювілею» (2001), «Маршерують добровольці…» (2003), «Українська Національна Армія: матеріали до історії» (2013), «Україна у снах і наяву (2015).

Підготував низку словникових гасел до Енциклопедії українознавства та Енциклопедії Української Діяспори. У пресі друкував публіцистичні статті, кореспонденції про події українського громадсько-культурного життя в Канаді, нариси, репортажі, сатирично-гумористичні твори.

Редакторсько-видавнича діяльність: редактор журналу «Координатор» (Торонто) у 1985–1990 рр.; фактичний співредактор у 1990-рр., офіційний співредактор від 2001 р. та редактор у 2004–2014 рр. журналу «Вісті Комбатанта» (Нью-Йорк).

Публікаторська активність: «Вавилон» (Київ), «Вісті» (Сідней), «Вісті Братства Кол. Вояків 1 УД УНА» (Мюнхен), «Вісті Комбатанта» (Нью-Йорк), «Вісті з України» (Київ), «Всесвіт» (Київ), «Гомін України» (Торонто), «За вільну Україну» (Львів), «Літературна Україна» (Київ), «Молодь України» (Київ), «Лис Микита» (Детройт), «Народна Армія» (Київ), «Народна Газета» (Житомир, Луцьк, Чортків, Київ), «Новий Шлях» (Едмонтон, Саскатун, Вінніпеґ, Торонто), «Нові Дні» (Торонто), «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Україна» (Київ), «Українська Трибуна» (Мюнхен; спортивний репортер), ін.


Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 192; Вісті Братства Кол. Вояків 1 УД УНА. Мюнхен, 2016. Ч. 1(1): Спеціяльне Пам’яткове Видання; Матеріали до історії українського кіно (1991–2011): Київ, 2016. Вип. 5: «Вавілон». «Вавилон–ХХІ». «Кіно»: покажч. змісту журн. / авт.-упоряд. Н. Казакова. С. 53; Мельничук Б., Сорока П., Ханас М. Колісник Рома. Тернопільський Енциклопедичний Словник. Тернопіль, 2005. Т. 2: К–О. С. 139; Пам’яті Романа Колісника, останнього редактора «Вістей Комбатанта» (10.10.1923–10.01.2016). Гарт. Івано-Франківськ, 2016. №1. С.48–49; Романюк М. Колісник Роман. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2005. Вип. 12. С. 214–216; Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упоряд. В. Просалова. Донецьк, 2012. С. 224–225; Українські письменники діаспори: матеріали до біобібліогр. слов. Київ, 2006. Ч. І (А–К). С. 148–150; Українці в Австралії. Мельборн, 1998. Т. ІІ. С. 955.

Електронні ресурси: Колісник Роман. https://uk.wikipedia.org/wiki/Колісник_Роман (дата звернення: 20.06.2025); Сорока П. І. Колісник Роман. Енциклопедія Сучасної України: онлайн-версія: https://esu.com.ua/article-4096 (дата звернення: 20.06.2025).

Світлина: Вісті Братства Кол. Вояків 1 УД УНА. Мюнхен, 2016. Ч. 1(1): Спеціяльне Пам’яткове Видання. С. 10.

Юрій Романишин

Опубліковано: 21.06.2025.



Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.

Як нас цитувати:  Романишин Ю. Колісник Роман. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс].  https://biograma.net.ua/kolisnyk-roman/ ‎ (дата звернення: 00.00.0000).



 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я