Кислиця Дмитро Варламович [07.11.1912, с. Соснівка, тепер Покровського р-ну Донецької обл. – 11.11.1993, м. Оттава, Канада] – редактор, публіцист, мовознавець, педагог, перекладач.
Автонім: Ієвлев Дмитро.
Псевдоніми: Д. І-в, Д. К., Д. Кис.
Після здобуття неповної середньої освіти навчався у Сталінському педагогічному технікумі (м. Сталіно – тепер м. Донецьк), Луганському педагогічному інституті та на мовно-літературному відділі Київського педагогічного інституту імені М. Горького (до 1939 р.). У 1941 р. закінчив відділ аспірантури Українського науково-дослідного інституту педагогіки у Києві.
Під час студій викладав українську мову і літературу в середньошкільних навчальних закладах, університеті, співпрацював з українськими видавництвами (займався редагуванням, перекладами): «Літвидав», «Медвидав», «Молодий більшовик», «Радянська Школа», «Сільгоспвидав» та ін.
Улітку 1940 р. викладав на курсах для учителів у Львові, пізніше працював у Львівському університеті, читав лекції на вечірніх курсах в Інституті підвищення кваліфікації вчителів, викладав українську мову для працівників газети «Вільна Україна».
У другій половині літа – на початку осені 1941 р. працював у видавництві «Краківські Вісті». Після повернення до Києва (у жовтні 1941 р.) очолював організаційний комітет видавничого концерну «Українська школа» та був його директором. У липні 1942 р. перебрався до Кам’янця-Подільського, де працював інспектором районного відділу освіти.
З наступом радянських військ у березні 1944 р. подався на еміграцію. Від літа 1945 р. проживав у Німеччині. Викладав українську мову в гімназії у Реґенсбурзі, яка функціонувала у таборі для переміщених осіб, був заступником голови таборової ради, літературним редактором газети «Слово» (Реґенсбурґ) та журналу «Визвольна Політика» (Прага; Мюнхен). Від початку 1947 р. викладав у Богословсько-педагогічній академії Української автокефальної православної церкви (Мюнхен).
Наприкінці липня 1947 р. переїхав до Канади. Працював редактором радіомовлення у Монреалі. У 1966 р. здобув ступінь доктора в Оттавському університеті. Працював в Оклендському, Оттавському, Торонтському університетах та Канадській державній школі іноземних мов в Оттаві (Canadian TRI–Servise Foreign Language School; тут викладав російську та чеську мови, завідував навчальною частиною). Брав участь у діяльності товариства Український народний дім у Торонто, співпрацював із радіокомпаніями «Голос Америки», «Голос Канади» (від 1952 р.; головний редактор і диктор в українській секції), був заступником голови організаційного бюро Союзу українців жертв російського комуністичного терору. Член-кореспондент Української вільної академії наук у Канаді. У сфері його наукових зацікавлень: проблеми лінгвістики й граматики української мови, творчість українських письменників Канади.
У пресі публікував статті з питань методики викладання й вивчення мов, про визначних українських громадсько-політичних, наукових, культурних діячів, літературно-критичних матеріалів та ін. Автор граматики української мови, мемуарів, ін.
Редакторсько-видавнича діяльність: співробітник редакції газети «Новий Шлях» (Едмонтон; ін.) у 1948 р.; співзасновник і редактор газети «Наш Вік» (Торонто); член редколегії (після 1969 р.) та головний редактор (у 1970–1976 рр.) журналу «Нові Дні» (Торонто).
Публікаторська активність: «Наш Вік» (Торонто), «Новий Шлях» (Едмонтон; ін.), «Нові Дні» (Торонто), «Українські Вісті» (Новий Ульм; Детройт).
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 160; Кислиця Д. Світе ясний: Спогади. Від р. Вовчі з Наддніпрянщини до р. Св. Лаврентія на Оттавщині. Оттава, 1987; Козак С. Часопис «Українські вісті» як джерело до вивчення особливостей функціонування журналу «Нові Дні» (Канада, 1950–1997). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 4, 5, 7; Марунчак М. Г. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986. С. 292; Онкович А. Вагомий внесок журналу «Рідна Школа» у загальний розвиток українознавства в США. Рідна Школа. Київ, 2010. Лют. С. 7; Онкович Г. В., Онкович А. Д. М. П. Драгоманов та його духовні спадкоємці в Шкільній Раді Америки. Матеріали перших Міжнародних драгоманівських читань 30 вересня – 2 жовтня 2003 р. / уклад.: Г. І. Волиняка, В. П. Сергієнко, Л. Л. Макаренко. Київ, 2003. Вип. 1. С. 171; Романюк М. Кислиця Дмитро Варламович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2002. Вип. 9. С. 121; Ювілейна книга «Нового Шляху». 1930–1935: Календар-альманах на 1956–57 р. Вінніпеґ, 1956. С. 168, 169, 176; In memorian: некрологи на сторінках українських педагогічних часописів кінця ХІХ – початку ХХІ ст. (за матеріалами фондів Педагогічного музею України) / уклад. О. П. Міхно. Вінниця, 2022. С. 238–239.
Електронні ресурси: Мацько В. П. Кислиця Дмитро Варламович. Енциклопедія Сучасної України: онлайн-версія. https://esu.com.ua/article-6620 (дата звернення: 12.12.2023).
Світлина: Кислиця Д. Світе ясний: Спогади. Від р. Вовчі з Наддніпрянщини до р. Св. Лаврентія на Оттавщині. Оттава, 1987. С. 6.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 11.01.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Кислиця Дмитро. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/kyslytsia-dmytro/ (дата звернення: 00.00.0000).
