Левицький Мирон Миколайович [14.10.1913, м. Львів – 17.07.1993, м. Торонто, Канада] – редактор, журналіст, письменник, художник, графік.
Псевдоніми та криптоніми: Лев, М. Лев, Порфирій Горотак*; Л., М. Л.
Народився у багатодітній сім’ї Миколи Левицького та Антоніни з дому Рущицької. Упродовж 1923–1931 рр. навчався в Українській академічній гімназії у Львові, де захопився малюванням. 1931 р. вступив до Мистецької школи Олекси Новаківського, де студіював упродовж двох років. У 1933–1934 рр. вивчав графіку в Академії красних мистецтв у Кракові під керівництвом професора Владислава Скочиляса.
1935 р. повернувся до Львова, працював ілюстратором книжок у видавництвах «Батьківщина» та «Червона Калина», Видавничому концерні Івана Тиктора, Видавничій спілці «Діло». 1938 р. одружився із Марією Луцькою. Цього ж року став членом Асоціації незалежних українських мистців.
Під час радянської окупації працював художником Археологічного відділу Академії наук УРСР та Історичного музею у Львові. У 1942–1943 рр. обіймав посаду мистецького редактора в «Українському Видавництві». Викладав на відділі графіки у Мистецько-промисловій школі у Львові. Водночас продовжував займатися малярством.
1945 р. потрапив до штабу Української національної армії генерала Павла Шандрука. Наприкінці війни разом із дружиною перебрався до Кракова. Згодом переїхав до Австрії й оселився в Інсбруці, де викладав рисунок в українській гімназії, брав участь у виставках митців-емігрантів.
1949 р. емігрував до Канади. У Вінніпегу працював художнім редактором у Видавництві Івана Тиктора, редактором та ілюстратором Клубу приятелів української книжки, 1954 р. із родиною переїхав у Торонто. Із 1955 р. працював мистецьким керівником кіностудії «Орбіт», багато подорожував країнами Європи, Австралією, Індією й Мексикою.
1956 р. тимчасово оселився у Парижі, 1958 р. у галереї «Ror Valmar» відбулася його перша самостійна виставка, згодом персональні виставки оранізовувалися в інших містах Канади та США, Львові і Києві.
Починаючи з 1961 р. упродовж 25 років викладав історію українського мистецтва на курсах українознавства в Торонто. 1972 р. одружився вдруге з Галиною Горюн. Упродовж 1974–1985 рр. очолював Українську спілку образотворчих митців у Канаді. У 1980–1983 рр. багато подорожував, зокрема побував в Австралії, Іспанії, Португалії, Франції, де продовжував розписувати церкви. 1991 р. разом із дружиною відвідав Україну.
Є автором збірки оповідань «Ліхтарі» (1982). У пресі публікував статті на мистецькі та літературні теми, як військовий кореспондент – нариси, зарисовки, кореспонденції.
Редакторсько-видавнича діяльність: видавець і відповідальний редактор журналу «Ми і Світ» (Львів) у 1938–1939 рр.; відповідальний редактор журналу «Комар» (Вінніпеґ) у 1949–1950 рр.
Публікаторська активність: «Вісті» (Берлін), «Голос» (Берлін», «До зброї» (Мюнхен, Новий Ульм), «До Перемоги» (Львів, Краків), «За Волю і Права» (Б. м.), «Звено» (Інсбрук), «Комар» (Вінніпеґ), «Краківські Вісті» (Краків, Відень), «Ми і Світ», «Рідна Земля» (обидва – Львів), «Український Вісник» (Берлін», «Український доброволець» (Б. м.), «Холмська Земля» (Краків).
Ілюстрування часописів: «Жіночий Світ», «Комар», «Літопис Української Повстанської Армії», «Ми і Світ», «Мій Приятель» (мистецький редактор).
Література: Волошин Л. Мистецька школа Олекси Новаківського 1923–1935. Життя у перспективі часу. Львів; Дрогобич, 2024. С. 260, 385–387; Даревич Д. Мирон Левицький. Торонто, 1985. С. 7–17, 124–126; Еппель В. Нові матеріали до словника українських псевдонімів. Київ, 1999. С. 105; Кедрин І. Мирон Левицький. Свобода. 1993. 23 лип. С. 2; Козак-Еко Е. Торги у четверги. Сучасність 1984. № 9. С. 57; Кузьменко С. Мистець М. Левицький (У першу річницю відходу у вічність). Свобода. 1994. 6 груд. С. 2; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 328, 479; Середа О. Левицький Мирон Миколайович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклоп. слов. Львів, 2010. Вип. 17. С. 187–190; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 240.
Електронні ресурси: Воробкало Дзвінка [Середа О.]. «Ми і Світ» Мирона Левицького. Zbruč. 2016. 6 груд. http://zbruc.eu/node/59658 (дата звернення: 15.10.2025).
Світлина: Книга мистців і діячів української культури учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954. Торонто, 1954. С. 146.
Оксана Середа
Опубліковано: 16.10.2025.
* Спільно з Освальдом Бурґгардтом та Леонідом Мосендзом.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Левицький Мирон. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/levytskyy-myron (дата звернення: 00.00.0000).
