Струтинський Микола [24.11.1870, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 11.03.1943, м. Майнерсвіл, США] – редактор, журналіст, священник, письменник, церковний і громадський діяч.
Псевдоніми та криптоніми: Дядько Наум; Д. Н.
Варіант правопису підпису: Н. Струтинський.
На священника був висвячений у Львові 1896 р. Чоловік Емілії Струтинської, батько Марії Ґамбаль.
Разом із родиною емігрував спочатку до Канади, а 1902 р. – до США. Оселився в місті Оліфент, де очолив парафію церкви святих Кирила і Мефодія. Був членом Українського народного союзу. Провадив просвітницьку та громадську діяльність, заснував Товариство українських патріотів і крамницю «Народна торгівля».
Від 1905 р. кілька разів змінював місце проживання. Жив, зокрема, у містах Елізабет, Вінніпег, Чикаґо, Нантікок, Гемтремк, Детройт, Майнерсвіл та ін. Був настоятелем місцевих українських парафій, брав участь в організації українського громадського життя.
У Чикаґо був душпастирем церкви святого Миколая (1907–1921 рр.), ініціював будівництво нового храму, заснував школу українознавства, хор імені Лисенка, ощадну касу «Дніпро», відділи Українського народного союзу, зокрема Братство святого Миколая, й Союзу українців-католиків «Провидіння», організував відділ спортивного товариства «Січ». У 1919 р. входив до складу тимчасового комітету Українського Червоного хреста в Америці, у 1920 р. – Українського рятункового комітету. Від 1920 р. очолював видавничу комісію Українського народного союзу, а 1925 р. брав участь у формуванні Української шкільної комісії при Об’єднанні українських організацій Америки, ставши її членом.
Помер після тривалої тяжкої хвороби.
Автор збірки «Зоря нового життя» (1915), драми «Страйк» (1915), повісті «При битій дорозі» (1922). У пресі друкував матеріали актуальної суспільної проблематики, сатиричні твори та художні тексти малих прозових жанрів.
Редакторсько-видавнича діяльність: заступник редактора (1902–1903) та член редакційного комітету (1920–1925; у 1921 – голова) газети «Свобода» (Джерсі-Сіті); редактор часопису «Оса» (Оліфент) у 1902–1903 рр.; член редакційної колегії газети «Америка» (Нью-Брітен, Філадельфія) у 1920–1930-х рр.: вів рубрику «З нашого життя».
Публікаторська активність: «Америка» (Нью-Брітен, Філадельфія), «Місіонар» (Львів), «Народна Воля» (Оліфент, Скрентон), «Народне Слово» (Піттсбург), «Оса» (Оліефент), «Свобода» (Джерсі-Сіті) та ін.
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 375; Войценко О. Літопис українського життя в Канаді. Вінніпеґ, 1963. Т. 2. С. 45, 73; Лужницький О., Семчишин М. Струтинський Микола. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2018. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 3: С–Я. С. 110–111; Помер о. Микола Струтинський. Свобода. Джерсі-Сіті, 1943. Ч. 48. Ч. 1; Пропамятна книга, видана з нагоди сорокалітнього ювилею Українського Нардного Союзу / зредагував Лука Мишуга. Джерзі Ситі, Ню Джерзі, 1936. С. 46, 224; Романюк М. Струтинський Микола. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2004. Вип. 11. С. 364; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліограф. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. Львів, 2009. Т. 2: 1891–1905 рр. С. 80, 253; Львів, 2014. Т. 4: 1911–1911 рр. С. 128, 133, 134.
Світлина: Пропамятна книга, видана з нагоди сорокалітнього ювилею Українського Народного Союзу / зредагував Лука Мишуга. Джерзі Ситі, Ню Джерзі, 1936. С. 387.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 14.12.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Струтинський Микола. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/strutynskyy-mykola/ (дата звернення: 00.00.0000).
