Сціборський Микола Орестович [28.03.1898, м. Житомир – 30.08.1941, м. Житомир] – редактор, журналіст, публіцист, політичний та військовий діяч.
Криптонім: М. С.
Підпільні псевдо: Богдан, Житомирський, Луцький, Місько, Органський, Рокош, Юрій.
Народився у дворянській сім’ї Ореста Сціборського та Євдокії з дому Глінки. Батько працював губернським секретарем. Навчався у Першій чоловічій гімназії в Житомирі. 1915 р. був призваний до царської армії, закінчив навчання у школі прапорщиків. Був двічі поранений на фронті, отримав ранг капітана. Після революційних подій долучився до створення українських військових частин у складі російської армії. Як поручник деякий час очолював Окремий український курінь, але у листопаді 1917 р. у бою проти німців був отруєний газами і за станом здоров’я був визнаний непридатним для військової служби.
Демобілізувавшись з російського війська, вступив до армії Української Народної Республіки (УНР), дослужився до чину підполковника. Під час тимчасового відходу Центральної Ради до Житомира та Сарн обіймав посаду у військовому міністерстві. Спершу підтримав прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського – отримав посаду помічника повітового коменданта у селищі Козелець на Чернігівщині, а згодом став повітовим комендантом. Після підписання гетьманом грамоти з небільшовицькими російськими силами відійшов від нього й у грудні 1918 р. приєднався до Республіканського війська. У складі армії УНР був ад’ютантом командира 1-го кінного Лубенського полку імені Максима Залізняка 1-ї бригади Окремої кінної дивізії, брав участь в осінній кампанії.
Після поразки Визвольних змагань, у листопаді 1920 р., у складі Армії УНР був інтернований у таборі поблизу м. Каліш (Польща). Після звільнення залишився на еміграції – вивчав військову справу й у червні 1924 р. закінчив річні курси Академії Генштабу УНР. У тому ж році завершив військову службу у ранзі старшого ад’ютанта Окремої кінної дивізії і вирішив отримати цивільну освіту.
У вересні 1924 р. нелегально залишив Польщу й прибув до Чехословаччини з наміром вступити до Української господарської академії в Подєбрадах. Попри всі перепони (не мав документа про закінчення середньої освіти) і завдяки наполегливості таки розпочав студії на економічному факультеті. У квітні 1929 р. закінчив Українську господарську академію, отримавши спеціальність інженера-економіста.
Під час навчання активно долучився до громадського життя. У листопаді 1925 р. очолив Леґію українських націоналістів (ЛУН), утворену у Празі після злиття Українського національного об’єднання, Союзу визволення України та Союзу українських фашистів.
Навесні стан його здоров’я різко погіршився – був діагностований туберкульоз легень. Попри рекомендації лікарів, продовжив свою громадсько-політичну діяльність. Взимку 1929 р. взяв активну участь у проведенні Конгресу українських націоналістів, увійшов до проводу новоствореної Організації українських націоналістів та обійняв посаду заступника її голови Євгена Коновальця. Через деякий час очолив Реферантуру пропаганди та преси Проводу Українських Націоналістів (ПУН).
У 1934–1938 рр. перебував у Парижі, однак через провокації радянських спецслужб на вимогу французької влади змушений був покинути Францію. Виїхав до Відня, потім до Кракова, де розташовувався один з керівних центрів ОУН. У 1939 р. за дорученням Андрія Мельника розробив проєкт Конституції Української держави. Водночас у 1930-х рр. займався активною видавничо-публіцистичною діяльністю.
Влітку 1941 р. вирушив у складі похідної групи «Північ» до Києва, щоби формувати місцеві українські адміністрації. У липні того ж року прибув до Львова, а звідти виїхав до Житомира. Був вбитий пострілом невідомого на вулиці рідного міста (разом з Омеляном Сеником). Похований на подвір’ї Свято-Преображенського собору у Житомирі.
Є автором низки праць: «Робітництво в ОУН» (1932), «ОУН і селянство» (1933), «Націократія» (1935), «Національна політика більшовиків в Україні» (1938), «Сталінізм» (1938), «Земельне питання» (1939), «Україна в цифрах» (1940), «Демократія» (1941). У пресі публікував суспільно-політичні статті націоналістичної тематики.
Редакційно-видавнича діяльність: видавець і співредактор журналу «Розбудова Нації» (Прага) у 1928–1934 рр.; видавець і відповідальний редактор двотижневика «Незалежність» (Париж) у 1931–1932 рр.; співзасновник і співредактор тижневика «Українське Слово» (Париж) у 1934–1938 рр.; член редакційної колегії часопису «Державна Нація» (Прага) у 1927 р.
Публікаторська активність: «Державна Нація» (Прага), «Незалежність» (Париж), «Розбудова Нації» (Прага), «Сурма» (Берлін; Каунас), «Технік» (Прага), «Українське Слово» (Париж), «Український Голос» (Перемишль).
Література: Денека О. Сціборський Микола. Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклоп. слов. Львів, 1996. Вип. 3. С. 289–291; Коваль Р. Багряні жнива Української революції. 2-ге вид. Київ, 2006. С. 300–306; Коваль Р., Моренець В., Юзич Ю. «Подєбрадський полк» Армії УНР. Київ, 2020. Т. 3. С. 201–205; Микола Сціборський. Самостійна Україна. Чикаго, 1950. Ч. 8. С. 18–20; Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920–1939 роки. Київ, 2007. С. 61, 822; Патриляк І. Сціборський Микола. Політична енциклопедія. Київ, 2011. С. 703; Савка М. Українська еміграційна преса у Чехословацькій Республіці (20–30 рр. ХХ ст.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2002. С. 217.
Архівні джерела: Державний архів Житомирської області. Ф. 1. Оп. 77, спр. 1773. Арк. 29зв, 30.
Електронні ресурси: Гінда В. Дворянин, який стояв біля витоків ОУН. Zbruč. 2018. 28 берез. https://zbruc.eu/node/78155 (дата звернення: 14.01.2026);
Світлина: Український націоналізм. Основи ідеології / ред-упоряд. Олег Однороженко. Київ, 2023. С. 42.
Оксана Середа
Опубліковано: 20.01.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Сціборський Микола. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/stsiborskyy-mykola/ (дата звернення: 00.00.0000).
