Волянська Людмила Іванівна [06.05.1922, с. Вереміївка, тепер Кременчуцького р-ну Полтавської обл. – 22.06.2001, м. Кергонксон, США] – журналістка, редакторка, письменниця, громадська діячка.
Дівоче прізвище: Шара.
Псевдоніми: Людмила Мойсеєва, Киянка, П. Орлянська, ін.
Народилася у сім’ї освітян Івана Шари та Марії Мойсеєвої. Батько в 1930 р. був репресований, а 1931 р. – страчений.
Закінчила десятирічну школу імені Франка у Києві. Навчалася в Київському політехнічному інституті (до 1942 р.), у Берлінській консерваторії (у 1942–1944 рр.), згодом – студіювала журналістику в Українському технічно-господарському інституті в Мюнхені. Упродовж 1970–1973 рр. вивчала математику в Нью-Йоркському університеті.
У 1942 р. разом з мамою та молодшою сестрою переїхала до Берліна, де проживав її дядько Степан Донцов. Працювала дикторкою українських радіопрограм, співпрацювала з українською пресою. 1943 р. одружилася з лікарем-психіатром Олегом Мирославом Волянським. Після закінчення війни перебувала у британській зоні окупації Німеччини, проживала у таборах для переміщених осіб. Виступала на сцені Українського музично-драматичного театру «Ренесанс».
У 1950 р. разом із чоловіком і двома доньками емігрувала до США. Співпрацювала з низкою українських часописів. Упродовж 1979–1999 рр. редагувала «Альманах Українського Народного Союзу» та публікувалася у ньому. Була довголітньою членкинею і секретаркою управи Спілки українських журналістів Америки.
Похована на кладовищі Святого Духа в м. Гемптонбург.
У пресі друкувала статті на суспільно-політичні та культурологічні теми, репортажі, кореспонденції, інтерв’ю, рецензії.
Редакторсько-видавнича діяльність: членкиня редакційного колективу газети «Дозвілля» (Берлін), редакторка щоденника «Свобода» (Джерсі-Сіті, Нью-Йорк) з 1974 р.
Публікаторська активність: «Аванґард» (Мюнхен, ін.), «Визвольний Шлях» (Лондон), «Вісник» (Нью-Йорк), «Гомін України» (Торонто), «Дозвілля» (Берлін), «За Україну» (Б. м., Німеччина), «Наше Життя» (Філадельфія, Нью-Йорк), «Нові Дні» (Торонто), «Свобода» (Джерсі-Сіті, Нью-Йорк), «Українець-Час» (Париж), «Українська Думка» (Лондон), «Український Доброволець» (Б. м., Німеччина), «Український Самостійник» (Мюнхен), «Український Журналіст» (Нью-Йорк), «Шлях Перемоги» (Мюнхен), ін.
Література: Волянська Л. І. Публіцистика. Нью-Йорк; Ужгород, 2009; Добко Т., Ясінський Б. Цінна частка нашої спадщини. Альманах Українського Народного Союзу. 2001. Парсиппані; Нью-Йорк, 2000. С. 223–224; Маркусь Д. Волянська Людмила. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк, Чікаґо, 2009. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. С. 130; Померла Людмила Волянська. Свобода. Джерсі-Сіті, 2001. Ч. 26. С. 3; Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості: словник-довідник / упорядк. В. А. Просалової. Донецьк, 2012. С. 79.
Світлина: Волянська Л. І. Публіцистика. Нью-Йорк; Ужгород, 2009. [Обкл.].
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 25.05.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Волянська Людмила. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/volianska-liudmyla/ (дата звернення: 00.00.0000).
