Євтухів Олександр Юрійович [15.02.1898, м. Кам’янець-Подільський, тепер Хмельницької обл. – 07.06.1966, м. Каракас, Венесуела] – публіцист, перекладач, інженер-економіст, військовик, громадський діяч.
Народився в сім’ї Юрія Євтухіва та Євгенії з дому Савчинської. Початкову освіту здобув у школі у с. Цвіклівці (зараз є поділене на Цвіклівці Перші і Цвіклівці Другі). Потім закінчив Кам’янець-Подільську класичну гімназію. 1916 р. вступив на правничий факультет Київського університету, однак невдовзі був покликаний на військову службу. Навчався у Павловській військовій школі у Санкт-Петербурзі. Згодом служив артилеристом у м. Ревель (тепер – Таллінн, Естонія), відтак – у м. Тамбов.
Від жовтня 1917 р. перебував в українській армії. Був ініціатором створення Вінницького куреня ім. полковника І. Богуна. У січні 1918 р. брав участь у придушенні більшовицького повстання в Києві, а також у захисті міста від наступу військ під проводом М. Муравйова. У ході бойових дій на фронтах здебільшого виконував обов’язки старшини-кулеметника.
1918 р. був отаманом залоги у Вінниці, помічником Подільського губернського комісара. Водночас навчався на юридичному факультеті Полтавської філії Харківського університету.
У період антигетьманського повстання зголосився до голови Надзвичайної слідчої комісії для боротьби з контрреволюцією Михайла Ковенка. Був зарахований до Окремого ударного корпусу під проводом отамана Олександра Палієнка, у лавах якого взяв участь у бойових діях за визволення Житомира, Коростеня та низки інших населених пунктів. У 1919 р. у Кам’янці-Подільському організував 1-й партизанський загін Окремого ударного корпусу, що складався із трьох піших сотень, двох кінних сотень та кінно-гарматної батареї. Під час бойових дій зазнав контузії поблизу станції Гнівань.
У 1919 р. працював при Українській дипломатичній місії на Кавказі (м. Тифліс, тепер – м. Тбілісі), а згодом – у відділі преси та пропаганди в українському посольстві в Туреччині. Був інтернований у польських таборах, звідки 1921 р. йому вдалося вибратися до Данціґу (тепер – Ґданськ), а звідти виїхати до Німеччини.
У Німеччині спершу навчався у Шарлотенбурзькій політехніці, у 1923–1924 рр. – у Торговельній академії в Берліні, пізніше – в Українській господарській академії у Подебрадах (на економічно-кооперативному факультеті). У 1927 р. закінчив курси політологічних наук для Ліги Націй при Женевському університеті. Після завершення у 1929 р. навчання в Українській господарській академії отримав посаду на одній з найбільших фабрик Чехословаччини («Чесько-Моравська Колбен-Данек»).
Також активно долучався до українського громадського життя: працював у Подєбрадській філії Комітету перекладу Святого Письма літературною українською мовою, був генеральним секретарем Українського університетського товариства Ліги Націй, належав до Товариства українських інженерів в Чехословаччині. Під час судового процесу С. Шварцбардом організував українську студентську протестну акцію, що набула міжнародного масштабу.
Із початком Другої світової війни перебрався до Німеччини. Згодом переїхав до Венесуели. Хворів на тромбоз ноги, що врешті й спричинило смерть.
Володів німецькою, англійською, французькою та данською мовами. Є автором «Моїх споминів» (1919) про період національно-визвольних змагань. У пресі публікував здебільшого суспільно-політичні статті, зокрема в іноземних часописах висвітлював український національно-визвольний рух, огляди іншомовної преси, переклади.
Публікаторська активність: «Наша Громада» (Подєбради), «Студентський Вістник» (Прага) та ін.
Література: Брайлян Н. Євтухів Олександр Юрійович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2010. Вип. 17. С. 136–138; Глушан О. В. Українське університетське угруповання для Ліги Націй: матеріали до історії організації. Сумська старовина. Суми, 2009. Сумська старовина. № XXVI–XXVII. С. 226; Коваль Р., Моренець В. «Подєбрадський полк» Армії УНР. Кн. 1. Київ, 2015. С. 221–223; Козловський О. Олександр Євтухів (світлій пам’яті побратима». Бюлетень т-ва абсольвентів УГА-УТГІ. Нью-Йорк, 1966. Ч. 35. С. 7–8; Ратушняк І. І. Спогади О. Євтухіва про події Української революції на Поділлі у лютому–травні 1918 р. Вінниччина: Краєзнавчі дослідження: ХХІХ всеукр. наук. історико-краєзнавч. конф., 6–7 вересня 2018 р.: Вінниця: матеріали. Вінниця, 2018. С. 240–248.
Світлина: Коваль Р., Моренець В. «Подєбрадський полк» Армії УНР. Кн. 1. Київ, 2015. С. 221.
Оксана Середа
23.12.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Євтухів Олександр. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/yevtukhiv-oleksandr/ (дата звернення: 00.00.0000).
