Юриняк Анатоль [08.12.1902, с. Копачівка, тепер Хмельницького р-ну Хмельницької обл. – 23.02.1996, м. Лос-Анджелес, США] – редактор, журналіст, публіцист, письменник, літературознавець, критик, громадський діяч.
Автонім: Юхим Павлович Кошельник.
На еміграції жив під іменем: Юрій Богданович Кошельняк.
Варіант підпису: Anatol Yuryniak.
Псевдоніми та криптоніми: Ю. Кошельняк, Юрій Кошельняк, Юриняк, А. Юриняк, Анатоль Юриняк, Анатолій Богданович Юриняк, Анатоль Богданович Юриняк; А. Юр., Ю. К.(?).
Підпільне псевдо: Вернигора.
Народився у сім’ї вчителя церковнопарафіяльної школи. Середню освіту здобув у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. Після її закінчення впродовж 1920–1927 рр. працював учителем на Поділлі. Дебют у пресі як автора відбувся 1922 р. на сторінках кам’янець-подільської газети «Сільська біднота» (вірш), а 1928 р. – у київській «Пролетарській правді» (оповідання).
У 1929–1934 рр. навчався на історичному та літературно-мовному (заочне відділення) факультетах Київського інституту професійної освіти (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Під час навчання та після його завершення продовжував педагогічну діяльність: викладав українську мову в середніх школах та училищах Києва, згодом – у Київському медичному інституті й на Державних курсах українознавства. Працював коректором у видавництвах «Пролетарська правда» і «Соцвидав», у другому з них також літературним редактором. З 1936 р. проживав на Полтавщині, викладав в агротехнікумі, а з 1940 р. у Хотині, де обіймав посаду інспектора міської народної освіти.
У роки Другої світової війни жив на Поділлі (у Проскурові, від червня 1942 р. – у Кам’янці-Подільському). Вчителював, співпрацював із місцевою українською пресою як редактор і автор, певний час був директором видавництва «Подолянин» у Кам’янці-Подільському. Належав до Організації українських націоналістів.
У грудні 1943 р. разом із сім’єю переїхав до Львова, згодом до Кракова, а звідти восени 1944 р. – до Дрездена та Кауфбойрена. З березня 1945 р. перебував у таборах для переміщених осіб у Німеччині, зокрема у м. Новий Ульм. Тут продовжував редакторську й журналістську діяльність, викладав у гімназії, працював літературним редактором і коректором газети «Українська Трибуна» (Мюнхен).
Наприкінці 1949 р. переїхав до США. Проживав у Нью-Йорку, Детройті, Міннеаполісі, Чикаго і Лос-Анджелесі. У вільний від роботи на промислових підприємствах час займався письменницькою, публіцистичною журналістською діяльністю. Працював літературним редактором часопису «Український Прометей»/«Прометей» (Детройт, Нью-Йорк). Брав участь у створенні Літературно-мистецького клубу в Детройті (1952 р.), був заступником його голови, належав до Об’єднання українських письменників «Слово» та Української вільної академії наук.
Автор поетичних і прозових творів, публіцистичних, літературо- та мистецтвознавчих статей, оглядів, нарисів, есе, біографічних матеріалів (переважно про українських письменників), репортажів, рецензій, фейлетонів, гуморесок, заміток про українське культурне життя в Україні та на еміграції.
Окремими виданнями побачили світ п’єси «На далеких шляхах» (1955) і «Справжня наречена» (1967), збірки поетичних та прозових творів «Людям і собі» (1965), «Камікадзе падає сам» (1973), а також низка літературознавчих праць: «Літературний твір і його автор» (1955), «Літературознавство» (1964), «Творчі компоненти літературного твору» (1964), «Засоби і способи поетичного вислову» (1966), «Критичним пером» (у 3 ч.; 1974, 1987, 1989), «Літературні жанри малої форми» (1981) та інші.
Редакторсько-видавнича діяльність: співредактор газети «Український Голос» (Проскурів) у 1941–1942 рр.; відповідальний редактор газети «Подолянин» (Кам’янець-Подільський) у 1942–1943 рр.; член редакційної ради газети «Українські Вісті» (Новий Ульм, Детройт) у 1945–1949 рр.; редактор журналу «Юнацький Світ» (Буенос-Айрес) у 1956 р.; співредактор часопису «Українська Газета» (Детройт) у 1958–1961 рр.
Публікаторська активність: «Київ» (Філадельфія), «Народна Воля» (Олифант, Скрентон), «Наше Життя» (Авґсбурґ), «Неділя» (Ашаффенбурґ), «Новий Шлях» (Едмонтон, ін.), «Нові Дні» (Торонто), «Овид» (Чикаґо), «Подолянин» (Кам’янець-Подільський), «Прометей» (Нью-Йорк), «Самостійна Україна» (Нью-Йорк, Чикаґо, Київ), «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Слово» (Реґенсбурґ), «Українська Думка» (Лондон), «Українська Трибуна» (Мюнхен), «Українське Життя» (Чикаґо), «Українське Слово» (Париж), «Український Голос» (Проскурів), «Український Прометей» (Детройт), «Українські Вісті» (Новий Ульм, Детройт).
Література: Балей П. Творче обличчя Анатоля Юриняка. Нові Дні. Торонто, 1992. № 512/513. С. 20–22; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХ ст. Львів, 2023. С. 208; Василенко Р. Анатоль Юриняк як літературознавець і літературний критик. Нові Дні. Торонто, 1991. № 491. С. 36–38; Кінь О. Юриняк Анатоль. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2018. Т.1: Сполучені Штати Америки. Кн. 3: С–Я. С. 500–501; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2007. Т. 2: Н–Я. С. 171,180, 421, 429; Мовчан Ю. А. Юриняк відійшов у вічність. Свобода. Джерсі-Сіті, 1996. Ч. 60. С. 4; Романюк М. Юриняк Анатоль. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2001. Вип. 8. С. 318; Українські газети 1898–2015 років, що виходили за межами України (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського): каталог / уклад.: О. А. Вакульчук, О. С. Залізнюк, Л. А. Білименко. Київ, 2018. С. 189; Юриняк А. Критичним пером. Вінніпеґ, 1989. Ч. 3. С. 290, 296, 297.
Електронні ресурси: Горбатюк В. Анатоль Юриняк: таємниця справжнього імені. Вітчизна [журнал]. 2006. № 7/8. http://vitchyzna.ukrlife.org/7_8_06gorb.htm (дата звернення: 05.09.2025); Мельник В. О., Грицишина О. О. Подільський шлях Анатолія Юриняка, письменника і літературознавця української діаспори. Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека (сайт). http://www.ounb.km.ua/vistavki/urinyak/index.php (дата звернення: 05.09.2025); Юриняк Анатолій Богданович. https://uk.wikipedia.org/wiki/Юриняк_Анатолій_Богданович (дата звернення: 05.09.2025).
Світлина: Мельник В. О., Грицишина О. О. Подільський шлях Анатолія Юриняка, письменника і літературознавця української діаспори. Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека (сайт). http://www.ounb.km.ua/vistavki/urinyak/index.php (дата звернення: 05.09.2025).
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 27.01.2025.
Оновлено: 07.09.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Юриняк Анатоль. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/yuryniak-anatol/ (дата звернення: 00.00.0000).
