Гнатишак Микола Леонтійович [05. 12. 1902, м. Перемишль, тепер Польща – 08.11.1940, м. Лібштат, Чехія] – редактор, журналіст, критик, літературознавець.
Іншомовні варіанти підпису: Mykola Hnatyšak, Dr. M. Hnatyšak.
Криптоніми: М. Г., м г, м.г., мг., Др. М. Г, Др. М. Гн., С. С.; m.h., mh.
Народився у сім’ї гімназійного вчителя Леонтія Гнатишака, який походив зі священничого роду. Навчався у гімназіях Бродів, Станиславова, Відня і Золочева. Вже в 11-ть років публікував свої поезії у дитячому журналі «Дзвінок».
17-літнім юнаком зголосився до лав Української галицької армії. У 1920 р. разом із частинами Української галицької армії (та батьками) перейшов Збруч. У 1920–1921 рр. навчався в українській гімназії у с. Остроків на Хмельниччині, в якій батько був директором. 1922 р. разом із матір’ю повернувся до Галичини (батько був ув’язнений). Невдовзі здав матуру і того ж року вступив на відділ славістики Карлового університету у Празі. Після завершення студій 1927 р. захистив докторську дисертацію, працював асистентом Українського наукового інституту в Берліні. Наприкінці 1930 р. повернувся до Праги, одружився з чешкою Оленою Ведраль, випускницею консерваторії, яка перейняла українськість від чоловіка.
1931 р. повернувся до Львова – викладав українську літературу у Богословській академії та українську мову – в Малій семінарії. Зайнявся активною журналістською працею – став членом Товариства письменників та журналістів ім. Івана Франка.
У грудні 1939 р. виїхав із родиною (дружиною, дітьми та матір’ю) до Кракова, а звідти – до Чехії, на той час окупованої Німеччиною. Невдовзі отримав запрошення на посаду лектора Віденського університету, однак викладав недовго – захворів на рак. У пресі виступав із літературознавчими, мистецько-критичними статтями, рецензіями.
Редакторсько-видавнича діяльність: відповідальний редактор бюлетеня «Свято Христіянської України» (Львів); співредактор журналу «Дзвони» (Львів); член редколегії тижневиків «Мета» (Львів) та «Христос Наша Сила!» (Львів).
Публікаторська активність: «Дзвони», «Діло», «Життя і Знання» (усі – Львів), «Ілюстровані Вісті» (Краків), «Література. Мистецтво. Наука» (додаток до «Мети», Львів), «Літературно-Науковий Вістник» (Львів, Київ), «Літературно-Науковий Додаток “Нового Часу”», «Мета» (обидва – Львів), «Наша Культура» (Варшава), «Нові Шляхи» (Львів), «Пробоєм» (Прага), «Рідна Мова» (Варшава, Жовква), «Розбудова Нації» (Прага), «Світ», «Свято Христіянської України», «Українська Книга», «Христос Наша Сила!», «Шлях Нації» (усі – Львів);
«Apoštolát sv. Cyrila a Metoděje pod ochranou bl. Panny Marie» (Оломоуц), «Jahrbücher für Kultur und Geschichte der Slaven» (Вроцлав), «Prager Presse» (Прага).
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 91; Гнатишак М. [дворідний брат]. Микола Гнатишак. Україна. Париж, 1950. Ч. 4. С. 277–278; Граничка Л. [Луців Л.]. Д-р Микола Гнатишак (В другі роковини його смерти). Краківські Вісті. 1942. 28 листоп.; Микола Гнатишак. Ілюстровані Вісті. 1940. Ч. 7/8. С. 24–25; Комариця М. Гнатишак Микола Леонтійович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 1995. Вип. 2. С. 62–63; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 376; Микола Гнатишак. Ілюстровані Вісті. Краків, 1940. Ч. 7/8. С. 24–25; Пилипович В. Перші відгуки на український переклад Кантових «Пролегомен» за редакцією Івана Мірчука.Sententiae. 2024. Т. 43. № 1.С. 137–138; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 189.
Світлина: Назустріч. 1934. Ч. 1. С. 2.
Оксана Середа
Опубліковано: 11.01.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Гнатишак Микола. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/hnatyshak-mykola/ (дата звернення: 00.00.0000).
