Ґурґула Ірина Володимирівна [03.05.1906, м. Болехів, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 19.05.1967, м. Львів] – редакторка, публіцистка, мистецтвознавиця, громадсько-культурна діячка.
Варіант правопису прізвища: Гургула.
Криптонім: І. Ґ.
Народилася у багатодітній сім’ї греко-католицького священника Володимира Ґурґули та Олени з дому Кічури. Навчалася у гімназії у Львові, яку завершила 1923 р. Згодом вивчала славістику у Львівському університеті, який закінчила 1930 р. Ще будучи студенткою, почала працювати у Національному музеї як практикантка, згодом – як співробітниця відділу народного мистецтва. 1928 р. влаштувалася на посаду наукового співробітника Культурно-історичного музею Наукового товариства імені Шевченка, де пропрацювала до 1939 р.
Була членкинею туристично-краєзнавчого товариства «Плай», входила до організаційного комітету виставки Українського фотографічного товариства у 1935 р.
Із приходом радянської влади обіймала посаду заступника директора з наукової роботи Львівського музею етнографії та художнього промислу. Після смерті Філарета Колесси у 1947–1948 рр. виконувала обов’язки директора цього музею.
Водночас викладала художній текстиль та історію мистецтва у Львівській художньо-промисловій школі. Упродовж 1950–1967 рр. завідувала відділом народного мистецтва у Національному музеї. Померла раптово. Похована на Личаківському цвинтарі.
Є співавторкою праці «Народні майстри» (1959), авторкою книги «Народне мистецтво західних областей України» (1966). У пресі публікувала мистецтвознавчі статті про народну ношу, писанки, українську вишивку, килимарство, рецензії на мистецькі події та видання, а також писала про фотографування народної ноші.
Редакторсько-видавнича діяльність: членкиня редакційної колегії журналу «Нова Хата» (Львів) упродовж 1928–1939 рр.
Публікаторська активність: «Життя і Знання», «Жінка», «Ленінська молодь» (усі – Львів), «Літературна газета» (Харків, Київ), «Назустріч», «Наша Батьківщина», «Нова Хата», «Нові Шляхи», «Світло й Тінь» (усі – Львів).
Література: Ірина Гургула (1904–1967): бібліогр. покажч. (До 90-річчя від дня народження) / упоряд. Євгенія Дзядик. Львів, 1994. 8 с.; Захарчук-Чугай Р. Світлій пам’яті Ірини Гургули (до 100-річчя від дня народження). Мистецтвознавство’04: наук.зб. Львів, 2004. С. 147–154; Л. Б. [Бурачинська Л.]. Відійшла дослідниця. Наше Життя. 1969. Ч. 3. C. 9; Моздир М. Ірина Гургула – дослідник народного мистецтва 1920–1930-х рр.: До 95-річчя від дна народження. Мистецтвознавство’99: наук. зб. Львів, 1999. С. 191–200; Передирій В. Гургула Ірина Володимирівна. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2001. Вип. 8. С. 64–65; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 200; Цуркан М. Ірина Гургула – вчена та особистість української народознавчої науки ХХ ст. Народознавчі зошити. Львів, 2024. № 5. С. 1169–1180.
Електронні ресурси: Захарчук-Чугай Р. Гургула Ірина Володимирівна. Енциклопедія Сучасної України [електронна версія]. https://esu.com.ua/article-24770.
Світлина: Ірина Гургула (1904–1967): бібліогр. покажч. (До 90-річчя від дня народження) / упоряд. Євгенія Дзядик. Львів, 1994. С. 3.
Оксана Середа
Опубліковано: 08.10.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Ґурґула Ірина. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/gurgula-iryna/ (дата звернення: 00.00.0000).
