Зеліб Артур Еміль [07.07.1878, с. Облазниця, тепер Жидачівського р-ну Львівської обл. – 19.08.1958, м. Вєнцборк, Польща] – видавець, редактор, перекладач, польський та німецький літературознавець, публіцист.
Псевдоніми: A. S., S.
Народився у німецькій сім’ї Германа Зеліба та Клементини з родини Гірч (Hirch). Навчався у Львівському (до 1903 р. з перервами) та Яґеллонському (у 1901–1902 рр.) університетах, на філологічному факультеті Лозаннського університету (у 1911–1913 рр.).
Досконало вивчив українську мову й літературу. Брав активну участь в українському студентському русі. Долучився до боротьби за створення у Львові українського університету. Захоплювався соціалістичними ідеями, провадив активну роботу з населенням Галичини з метою поширення соціалістичного світогляду. У 1903 р. власним коштом видав публіцистичну працю С. Вітика «До ситуації». Долучився до заснування в Галичині соціалістичної преси.
У 1909 р. виїхав до Швейцарії, де спочатку працював робітником у млині, а згодом – став студентом Лозаннського університету. Після завершення студій залишився на викладацькій роботі у цьому навчальному закладі. Був популяризатором української літератури, виступав з публічними лекціями про історію та культуру України, зокрема про І. Франка та Т. Шевченка. Брав участь у підготовці альманаху «Freiheit und Arbeit» (Lozanne, 1910). Підготував точний підрядковий переклад ряду поезій Т. Шевченка, які були опубліковані у збірці «Ausgewahlte Gedichte von Taras Schewtschenko» (Leipzig, 1911) у перекладі Ю. Вірґінії. А. Зеліб здійснив переклади німецькою мовою повісті Т. Шевченка «Художник», яка вийшла у Ляйпціґу 1912 р. 1915 р. переклав новелу В. Стефаника «Вечірня година» французькою мовою.
У 1923 р. перебрався до Польщі, у м. Закопане, де викладав французьку, німецьку та латинську мови. Займався активною громадською діяльністю, зокрема був директором Асоціації друзів Закопаного. У 1930 р. під його керівництвом у місцевій гімназії було засновано товариство Морської та річкової ліги.
По закінченні Другої світової війни переїхав у м. Вєнцборк. У 1946 р. за постановою кураторії був призначений директором загальноосвітнього ліцею ім. Ю. Корчака. Створив при ліцеї Коло абстинентів.
Редакторсько-видавнича діяльність: видавець і відповідальний за редакцію журналів «Іскра» (Львів) та «Селянин» (Чернівці; у 1904 р.); редактор часописів «Tygodnik Jarosławski» у 1904 р., «Іскра» у 1905 р. (обидва – Ярослав), журналу «La Revue Ukranienne» (Лозанна) у 1915 р. та двотижневика «Zakopane» (Закопане) у 1938–1939 рр.
Публікаторська активність: «Arbeit und Freiheit», «La Revue Ukranienne», «Gazette de Lausanne» (усі – Лозанна); «Zakopane» (Закопане).
Література: В справі унїверситетскій. Покарані. Дїло. 1903. Ч. 224; До відомости молодїжи. Дhло. 1901. Ч. 271; Кравець Я. Іван Франко у франкомовних перекладах і критиці. Українське літературознавство. Львів, 2006. Вип. 68. С. 198, 199; Кулеша Н. Зеліб Артур Еміль. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2012. Вип. 19. С. 108–111; Кулеша Н. Артур Зеліб: «Я мрію не від нині про се, щоби як небудь прислужити ся русинам». Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2015. Вип. 5(45). С. 509–525; Рокіцька Н. Den Toten, den Lebenden und den Ungeborenen, meinen Landsleuten… Тернопіль, 2014; Цвенгрош Г. За вільну й незалежну: Українське питання у Швейцарії періоду Першої світової війни. Дзвін. 1992. № 3/4. С. 120; Jarosław. Słowo Polskie. 1904. Nr. 494; Kulesza N. Artur Seelieb (1878–1958) jako publicysta i popularyzator ukraińskiej kultury. Prace Historyczno-Archiwalne. T. XXXII. S. 179–191; Nowy redaktor. Słowo Polskie. 1904. Nr. 502.
Світлина: Фонди Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
Надія Кулеша
Опубліковано: 29.03.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Кулеша Н. Зеліб Артур. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/zelib-artur/ (дата звернення: 00.00.0000).
