Залізняк Микола Кіндратович [10.08.1888, м. Феодосія* – 1950, м. Перм, тепер Росія] – публіцист, журналіст, дипломат, політичний і громадський діяч.
Варіант прізвища: Залізняк-Савицький.
Псевдоніми: Гайдамачка, Микола Заволока, Мик. Заволока, М. Заволока, Микола Кіндратович, Мик. Кіндратович, Микола Кримщак, О. Пашкевич, Сторонній, Микола Хист, М. Хист; М. Д., Микола З-к, М. З-к, Мик. З., М. З., М. К-вич, М. К., М. Х.
Народився у сім’ї вчителя. Освіту здобував у Київському (до червня 1907 р.) та Львівському (від 1908 р. вивчав філософію) університетах.
Під час студій у Києві брав участь в українському студентському русі, вступив до Української партії соціалістів-революціонерів (один з провідних діячів впродовж 1905–1920 рр.), входив до складу видавничої комісії київського товариства «Просвіта» (у 1906–1907 рр.). У 1907 р. за участь в організації студентських заворушень був заарештований, виключений з університету та засуджений до десяти років заслання у Сибір. Втік з Лук’янівської в’язниці.
У 1908 р. переїхав до Львова. Навчання в університеті поєднував з активною громадською діяльністю, зокрема, очолював Український студентський союз (з 1909 р.), брав участь у боротьбі за український університет. Працював на посаді практиканта археологічного відділу Музею Наукового товариства імені Шевченка та розпочав співробітництво з українською галицькою і наддніпрянською пресою. 1911 р. одружився з Оленою Охримович.
Упродовж 1914–1918 рр. разом із сім’єю жив у Відні. Брав участь у створенні та діяльності Союзу визволення України (у 1914 р.). Згодом вийшов з його складу й очолив Закордонний комітет Української партії соціалістів-революціонерів. Був консультантом делегації Української Народної Республіки (УНР) на мирних переговорах у м. Брест-Литовський (тепер – м. Брест, Білорусь). 1918 р. заснував у Стокгольмі (Швеція) Українське інформаційне бюро. Впродовж 1919–1920 рр. виконував обов’язки голови дипломатичної місії УНР у Фінляндії. У липні 1920 р. повернувся до Австрії. Займався громадською та політичною діяльністю, видав низку науково-популярних брошур у серії «Політична бібліотека». З січня 1921 р. обіймав посаду секретаря Всеукраїнської національної ради. Захистив докторат в Українському вільному університеті й працював у ньому на посаді професора.
До переїзду у Львів 1927 р. родина Залізняків мешкала у містечку Мауер поблизу Відня. У Львові Микола продовжив активне співробітництво з українською пресою. За статті відвертого антипольського спрямування змушений був повернутися до Відня. Упродовж Другої світової війни жив і працював у цьому місті.
У 1945 р. був заарештований підрозділом радянської контрозвідки «СМЕРШ», вивезений до СРСР та засуджений до 15 років позбавлення волі. Помер у в’язниці.
Автор історичних нарисів, спогадів про Брест-Литовський мирний договір (увійшли до збірки мемуарів і матеріалів п. н. «Берестейський мир», 1928), статей у календарях Товариства «Просвіта», перекладів українською мовою іншомовних наукових, публіцистичних та художніх творів тощо. У пресі публікував політичні, літературні та історичні огляди, полемічні й просвітницькі статті, кореспонденції, замітки, рецензії на книжкові видання українських авторів та часописи, спогади. Проблемно-тематичний діапазон його творчої спадщини широкий – порушував питання форми державного устрою в Україні, використання української мови в державних установах, українсько-польських та українсько-російських відносин; висвітлював суспільно-політичне та культурне життя в Галичині, на Буковині (зокрема, в українській пресі, яка виходила у Києві до Першої світової війни) та на Наддніпрянщині; акцентував питання боротьби за український університет у Львові, за національні та соціальні права; аналізував події Національно визвольних змагань 1917–1921 рр. (переважно у пресі, яка функціонувала у міжвоєнний період в Галичині), ін.
Редакторсько-видавнича діяльність: член редакційного колективу газети «Діло» (Львів) у 1927–1928 рр.
Публікаторська активність: «Відродження» (Київ), «Громадська Думка» (Вецляр), «Діло», «Життя і Знання», «Записки Наукового Товариства імені Шевченка» (усі – Львів), «Засів» (Київ), «Літературно-Науковий Вістник» (Львів), «Маньджурський Вістник» (Харбін; кореспондент), «Мета», «Молода Україна» (обидва – Львів), «Наша Школа» (Львів, Чернівці), «Неділя», «Новий Час», «Нові Шляхи», «Письмо з Просьвіти» (усі – Львів), «Рада» (Київ; співробітник), «Рідний Край» (Полтава), «Село», «Українська Хата» (обидва – Київ), «Украинская Жизнь» (Москва), «Шляхи» (Львів), ін.
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 150; Герасимова Г. П. Залізняк Микола Кіндратович. Енциклопедія історії України. Київ, 2005. Т. 3: Е–Й. С. 240–241; Головата Л., Сущ Л., Бербека О. Товариство «Просвіта» у Львові (1868–1939): Покажчик видань. Львів, 2008; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.). Київ, 1969. С. 471; Залізняк О. Монографія. Торонто, 1987. С. 34–35; Капелюшний В. П., Коваль О. Ф. Незламна і нескорена: національна еліта в Українській революції 1917–1921 років. Історіографічний нарис: монографія. Київ, 2018. С. 283; Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ століття: люди боротьби й ідеї (біобібліографічний довідник). Львів, 2015. С. 141–142; Кривенко М. Власницькі знаки як джерело вивчення історичних колекцій (на прикладі українських приватних бібліотек Галичини кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у фонді Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника). Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Львів, 2011. № 3. С. 424–247; Михальський І. С. М. Залізняк – публіцист: джерелознавчі аспекти історії українських політичних партій початку ХХ ст. Українська біографістика. Київ, 2005. Вип. 3. С. 267–276; Реєстр розсекречених архівних фондів України: міжархів. довід. Київ, 2012. Т. 1.: Розсекречені архівні фонди центральних державних архівів України. Кн. 2: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України / упоряд.: Н. Григорчук, С. Зворський, Н. Маковська. С. 210; Світ І. Українсько-японські взаємини 1903–1945. Історичний огляд і спостереження. Нью-Йорк, 1972. С. 220; Сидоренко Н. Залізняк Микола Кіндратович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2002. Вип. 9. С. 108–109; Старовойтенко І., Горбач Ю. «Рада» – щоденна українська газета Наддніпрянщини. Покажчик змісту (1906–1908 рр.): у 3 т. Київ, 2021. Т. 1. 1224 с.; Стрельський Г. В. Залізняк Микола Кіндратович. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2010. Т. 10: З–Зор. С. 194; Тулуб О. Словник псевдонімів українських письменників (матеріяли). Київ, 1928. С. 13, 22, 24; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук, М. М. Комариця, Н. М. Кулеша. Львів, 2009. Т. 2: 1891–1905 рр. С. 182, 184, 184, 378; Львів, 2011. Т. 3: 1906–1910 рр. С. 290, 321, 322, 333, 367, 368; Львів, 2014. Т. 4: 1911–1916 рр. С. 70, 315; Львів, 2019. Т. 5: 1917 р. С. 103; Львів, 2020. Т. 6: 1918 р. С. 39; Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. М. Романюк, М. В. Галушко. Львів, 2003. Т. 3. Кн. 1: 1920–1928 рр. С. 379; Т. 3. Кн. 2: 1929–1939 рр. С. 85; Шаповал Ю. Г. «Діло» (1880–1939 рр.): Поступ української суспільної думки. Львів, 1999. С. 169, 267, 275.
Електронні ресурси: Залізняк (Залізняк-Савицький) Микола Кіндратович. Український національний біографічний архів. http://biography.nbuv.gov.ua/components/search_uba/pers_card1.php?id=1000010214 (дата звернення: 22.04.2025).
Світлина: Залізняк О. Монографія. Торонто, 1987. С. 49.
Олеся Дроздовська
* За іншими даними – м. Мелітополь (тепер – Запорізької обл.).
Опубліковано: 22.04.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Залізняк Микола. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/zalizniak-mykola/ (дата звернення: 00.00.0000).
