Алешко Василь

59

Алешко Василь Іванович [12.02.1889, м. Суми – 1942, ? (за іншими даними – 1944, м. Львів)] – журналіст, письменник.

Варіант прізвища: Олешко.

Псевдоніми: Вас. Алешка, В. Алещенко, В. Гречаний, Ів. Підкова, В. Чучма; А. В., В., В. А., В. Ч-ма.

Народився у сім’ї кравця. Навчався в початковій школі в міста Тростянець (тепер – Охтирського р-ну Сумської обл.) та у Сумській нижчій сільськогосподарській школі (1903–1907 рр.). Працював на Катеринославщині: секретарем у земстві та агрономом. Водночас займався літературною діяльністю, належав до письменницької спілки «Плуг».

Співпрацювати з пресою розпочав у 1920 р. Спочатку завідував літературним відділом газети «Селянська біднота» (Харків). Згодом став організатором робітничих і селянських кореспондентів на Сумщині та завідувачем відділу сільського господарства російськомовної газети «Плуг и молот» (Суми). Пізніше працював спеціальним кореспондентом по Чернігівщині у газеті «Селянська правда» (Харків).

На сторінках українських пресових видань виступав із поетичними та прозовими творами, замальовками, нарисами, зокрема подорожніми, сатиричними мініатюрами, фейлетонами і гуморесками. Автор низки збірок поезій, нарисів, гуморесок та оповідань.

Публікаторська активність: «Більшовик Полтавщини» (Полтава), «Вісті ВУЦВК» (Харків; Київ), «Всесвіт» (Харків), «Дніпрові Хвилі» (Катеринослав), «Засів» (Київ), «Згода» (Київ), «Коммунист» (Харків), «Культура і Побут» (Харків), «Літературна газета» (Київ), «Літературна критика» (Київ), «Маяк» (Київ), «Нова громада» (Харків; Київ), «Нова Україна» (Харків, Полтава, Вінниця), «Плуг» (Харків), «Плуг и молот» (Суми), «Плужанин» (Харків), «Рада» (Київ), «Радянський селянин» (Харків), «Рідний Край» (Полтава; Київ; Гадяч), «Селянська біднота» (Харків), «Серп і Молот» (Суми), «Селянська правда» (Харків), «Українська Хата» (Київ), «Червоний перець» (Харків), «Червоний шлях» (Харків), ін.


Література: Білецький О. Василь Алешко (До 20-річного ювілею поета). Плужанин. Харків, 1927. № 11/12. С. 66–71; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVI—ХХ ст.). Київ: Наукова думка, 1969. С. 436; Кириченко Ф. Т. Алешко Василь Іванович. Українська Літературна Енциклопедія. Київ, 1988. Т. 1: А–Г. С. 44; Костюк Г. Василь Іванович Алешко (З нагоди 20-річчя літературно-газетярської роботи). Життя й революція. Київ, 1928. Кн. ІІ. С. 164–166; Мукомела О. Алешко Василь Іванович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1995. Вип. 2. С. 7–9; Реєстр імен українського біографічного словника. Київ, 2008. Літери А–Б. С. 15; Романенчук Б. Азбуковник: Енциклопедія української літератури. Філядельфія, 1969. Т. 1. С. 51; Самброс Ю. Поет ріллі й села. До 20-річчя літературно-газетярської роботи В. Алешка. Глобус. 1927. № 24. С. 282–383; Українська поезія кінця ХІХ – середини ХХ ст.: бібліогр. антологія / уклад. Ю. В. П’ядик. Київ, 2010. Т. І: А–В. С. 81–88; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. Т. 3: 1906–1910 рр.  Львів, 2011. С. 325; Львів, 2014. Т. 4: 1911–1916 рр. С. 381; Ювилей В. І. Алешка. Плуг. Харків, 1928. № 1. С. 74–75; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984. Vol. I: A–F. P. 49–50.

Електронні ресурси: Мукомела О. Г. Алешко Василь Іванович. Енциклопедія Сучасної України: онлайн-версія. https://esu.com.ua/article-43761 (дата звернення: 26.09.2022); Олешко Василь Іванович. https://uk.wikipedia.org/wiki/Олешко_Василь_Іванович (дата звернення: 26.09.2022); Ольшевський І. З Лесиного джерела (Василь Алешко). http://bukvoid.com.ua/events/culture/2019/01/10/103322.html (дата звернення: 26.09.2022); Стахівська Ю. Л., Коцарев О. О. Алешко Василь Іванович. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Алешко,_Василь_Іванович (дата звернення: 27.09.2022).

Світлина: Білецький О. Василь Алешко (До 20-річного ювілею поета). Плужанин. Харків, 1927. № 11/12. Вклейка.

Олеся Дроздовська

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я