Алиськевич Андрій Антонович [17.12.1870, с. Залуква, тепер – Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. – 25.03.1949, м. Брно, Чехія] – редактор, публіцист, педагог, науковець, громадський діяч.
Псевдоніми: А. А.; А. А. Ал.; Ал…
Народився у священницькій сім’ї. Навчався в гімназії в Золочеві (до 1888 р.), закладах вищої освіти Відня, Ґраца (Австрія), Львова. Працював в освітніх установах (був директором низки з них) у Береговому, Бродах, Великому Бичкові, Дрогобичі, Львові, Перемишлі, Ужгороді. Брав участь у діяльності культурних і педагогічних товариств Галичини, Закарпаття: член Наукового товариства імені Шевченка (від 1903 р.); співзасновник і почесний член товариства «Взаємна поміч українського вчительства» (у 1905 р.); член Руського товариства педагогічного, голова його редакційної комісії (у 1909 р.); голова Товариства шкільної допомоги для бідних учнів імені св. Кирила; активний пластовий діяч на Закарпатті (від 1921 р.); член головного відділу і касир Педагогічного товариства Підкарпатської Русі (від 1925 р.). У 1918–1919 рр. був делегатом Української Національної Ради від Перемишля (тепер – Польща), радником Міністерства народної освіти УНР в Кам’янці-Подільському, членом його комітету для реформи середнього шкільництва.
Автор наукових розвідок з історії німецької літератури, мовознавчої проблематики, підручників з німецької мови. У пресі публікував матеріали просвітницького спрямування, присвячені освітнім і педагогічним проблемам, а також висвітленню українського культурного життя.
Редакторсько-видавнича діяльність: редактор журналу «Дзвінок» (Львів) упродовж 1904–1908 рр., української частини часопису «Пластун» (Ужгород); член редколегії журналу «Учитель» (Львів).
Публікаторська активність: «Дзвінок» (Львів), «Дрогобицький Листок» (Дрогобич), «Наша Школа» (Мукачево, Ужгород), «Перемиский Вістник» (Перемишль), «Подкарпатска Русь» (Ужгород), «Пчолка» (Ужгород), «Учитель» (Львів), «Учитель» (Ужгород).
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 17; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.). Київ, 1969. С. 50, 436; Габор В. Алиськевич Андрій. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1996. Вип. 3. С. 7–9; Дроздовська О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2001. С. 123, 124, 158; Габор В. Українські часописи Ужгорода (1867–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2003. С. 208, 270, 411, 412; Реєстр імен українського біографічного словника. Літери А–Б. Київ, 2008. С. 15; Сіка В. Педагогічна діяльність Андрія Алиськевича у гімназіях Закарпаття 1920-х років. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань, 2012. Вип. 3. С. 332–338; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. Львів, 2007. Т. 1: 1812–1890 рр. С. 440, 446, 448; Львів, 2011. Т. 3: 1906–1910 рр. С. 296, 297.
Електронні ресурси: Алиськевич Андрій: https://vue.gov.ua/Алиськевич_Андрій (дата звернення: 26.09.2022); Алиськевич Андрій: https://uk.wikipedia.org/wiki/Алиськевич_Андрій (дата звернення: 26.09.2022); Купчинський О. Алиськевич Андрій. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=58 (дата звернення: 26.09.2022); Українські поховання у світі. Український меморіал: http://www.ukrmemorial.eu/u_sviti.html?q=Брно (дата звернення: 26.09.2022); Шевелєва М. Андрій Алиськевич – освітянин Галичини. Український інтерес: https://uain.press/blogs/andrij-aliskevich-osvityanin-galichini-1376849 (дата звернення: 26.09.2022).
Світлина: «Де срібнолентий Сян пливе»: Пропамятна книга ювилею 50-ліття Української державної ґімназії в Перемишлі. 1888–1938. Перемишль, 1938. С. 26.
Олеся Дроздовська
