Алиськевич Андрій

81

Алиськевич Андрій Антонович [17.12.1870, с. Залуква, тепер – Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. – 25.03.1949, м. Брно, Чехія] – редактор, публіцист, педагог, науковець, громадський діяч.

Криптоніми: А. А.; А. А. Ал.; Ал…

Народився у священницькій сім’ї. Навчався в гімназії в Золочеві (до 1888 р.), закладах вищої освіти Відня, Ґраца (Австрія), Львова. Працював в освітніх установах (був директором низки з них) у Береговому, Бродах, Великому Бичкові, Дрогобичі, Львові, Перемишлі, Ужгороді. Брав участь у діяльності культурних і педагогічних товариств Галичини, Закарпаття: член Наукового товариства імені Шевченка (від 1903 р.); співзасновник і почесний член товариства «Взаємна поміч українського вчительства» (у 1905 р.); член Руського товариства педагогічного, голова його редакційної комісії (у 1909 р.); голова Товариства шкільної допомоги для бідних учнів імені св. Кирила; активний пластовий діяч на Закарпатті (від 1921 р.); член головного відділу і касир Педагогічного товариства Підкарпатської Русі (від 1925 р.). У 1918–1919 рр. був делегатом Української Національної Ради від Перемишля (тепер – Польща), радником Міністерства народної освіти УНР в Кам’янці-Подільському, членом його комітету для реформи середнього шкільництва.

Автор наукових розвідок з історії німецької літератури, мовознавчої проблематики, підручників з німецької мови. У пресі публікував матеріали просвітницького спрямування, присвячені освітнім і педагогічним проблемам, а також висвітленню українського культурного життя.

Редакторсько-видавнича діяльність: редактор журналу «Дзвінок» (Львів) упродовж 1904–1908 рр., української частини часопису «Пластун» (Ужгород); член редколегії журналу «Учитель» (Львів).

Публікаторська активність: «Дзвінок» (Львів), «Дрогобицький Листок» (Дрогобич), «Наша Школа» (Мукачево, Ужгород), «Перемиский Вістник» (Перемишль), «Подкарпатска Русь» (Ужгород), «Пчолка» (Ужгород), «Учитель» (Львів), «Учитель» (Ужгород).


Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 17; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.). Київ, 1969. С. 50, 436; Габор В. Алиськевич Андрій. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1996. Вип. 3. С. 7–9; Дроздовська О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2001. С. 123, 124, 158; Габор В. Українські часописи Ужгорода (1867–1944  рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2003. С. 208, 270, 411, 412; Реєстр імен українського біографічного словника. Літери А–Б. Київ, 2008. С. 15; Сіка В. Педагогічна діяльність Андрія Алиськевича у гімназіях Закарпаття 1920-х років. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань, 2012. Вип. 3. С. 332–338; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. Львів, 2007. Т. 1: 1812–1890 рр. С. 440, 446, 448; Львів, 2011. Т. 3: 1906–1910 рр. С. 296, 297.

Електронні  ресурси: Алиськевич Андрій: https://vue.gov.ua/Алиськевич_Андрій (дата звернення: 26.09.2022); Алиськевич Андрій: https://uk.wikipedia.org/wiki/Алиськевич_Андрій (дата звернення: 26.09.2022); Купчинський О. Алиськевич Андрій. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=58 (дата звернення: 26.09.2022); Українські поховання у світі. Український меморіалhttp://www.ukrmemorial.eu/u_sviti.html?q=Брно (дата звернення: 26.09.2022); Шевелєва М. Андрій Алиськевич – освітянин Галичини. Український інтерес: https://uain.press/blogs/andrij-aliskevich-osvityanin-galichini-1376849 (дата звернення: 26.09.2022).

Світлина: «Де срібнолентий Сян пливе»: Пропамятна книга ювилею 50-ліття Української державної ґімназії в Перемишлі. 1888–1938. Перемишль, 1938. С. 26.

Олеся Дроздовська

Опубліковано: 18.01.2025.



Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.

Як нас цитувати:  Дроздовська О. Алиськевич Андрій. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/alyskevych-andriy/ (дата звернення: 00.00.0000).



НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я