Арсенич Ярослав Василь Степанович [14.09.1887, с. Нижній Березів, тепер Косівського р-ну Івано-Франківської обл. – 29.06.1953, м. Дофін, Канада] – видавець, правник, учитель, громадський діяч.
Навчався в початковій школі у рідному селі та впродовж 1900–1904 рр. – в українській державній гімназії в Коломиї (закінчив чотири класи).
У 1904 р. прибув до Канади. Спочатку заробляв на життя, працюючи на будівництві, у друкарнях газет «Канадійський Фармер» та «Слово», згодом – на каменоломні біля населеного пункту Стоун-Маунтен (Манітоба). У 1907 р. закінчив Руську учительську семінарію (Ruthenian Training School) у Вінніпезі. Цього ж року організував першу в Канаді Українську вчительську конференцію. Впродовж 1907–1912 рр. працював учителем у школах провінцій Манітоба і Саскачеван.
Одночасно з педагогічною діяльністю продовжив здобувати освіту: у 1909 р. навчався в муніципальному коледжі Вінніпеґа, з 1910 р. упродовж року – на гуманітарному відділенні Манітобського університету. Через брак коштів змушений був залишити навчання. У 1912 р. недовго був клерком у крамниці залізних товарів у містечку Вакав (Саскачеван).
Навесні 1912 р. відкрив у Вінніпезі агенцію з продажу нерухомості, став публічним нотарем, а у 1913 р. розпочав працювати перекладачем в суді. 1914 р. одружився з Ольгою Лучкович.
Впродовж 1914–1917 рр. здобував правничу освіту в Манітобському університеті. Після закінчення студій працював адвокатом у юридичній фірмі «Heap and Murchison» до 1935 р. і одночасно юристом до 1948 р. У 1935 р. отримав почесний титул Королівського радника (King’s Counsel), а від 1947 р. обіймав посаду окружного судді в містечку Дофін (Манітоба).
Ініціював створення Української видавничої спілки (постала 1909 р.; тепер – Видавнича спілка «Тризуб»), президентом якої був до 1943 р. Впродовж 1913–1947 рр. очолював дирекцію газети «Український Голос». Брав участь у заснуванні бурси для студентів-українців ім. Адама Коцка у Вінніпезі (у 1915–1917 рр. був її головою) та Інституту імені Петра Могили в Саскатуні (у 1916 р.). Входив до складу Колегії святого Андрея у Вінніпезі й управи Українського православного братства.
Був одним із засновників Українського горожанського комітету та Союзу українців самостійників (член екзекутиви), співорганізатором і головою Союзу українських народних домів й українського відділу Червоного Хреста в Канаді. Від 1940 р. обіймав посаду першого генерального секретаря Конгресу українців Канади, був довголітнім членом його президії. Брав участь у створенні та розбудові Української греко-православної церкви в Канаді, входив до складу її консисторії.
Помер у лікарні в м. Дофін. Похований на цвинтарі Всіх святих (All Saints Cemetery) у Вінніпезі.
Редакторсько-видавнича діяльність: ініціатор заснування газети «Український Голос» (Вінніпеґ) і президент Української видавничої спілки, яка її видавала у 1910–1943 рр.
Публікаторська активність: «Новий Край» (Ростерн), «Слово» (Вінніпеґ), «Український Голос» (Вінніпеґ).
Література: Енциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 1. Париж; Нью-Йорк, 1955. С. 60; Іванчук М. Вінніпеґ – розсадник нових днів. Календар-альманах “Українського Голосу” на звичайний рік 1974. Вінніпеґ. С. 45–46; Історія “Українського Голосу” в біографіях його основоположників і будівничих. Вінніпеґ, 1955. С. 7–9; Качкан В. Арсенич Ярослав. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1998. Вип. 5. С. 5; Кочержук М. Українська державна гімназія в Коломиї 1892–1944. Коломия, 2011. С. 254; Кудрик В. 50-ліття “Українського Голосу”. Ювілейний Альманах для відмічення 50-ліття праці “Українського Голосу”. 1910–1960. Вінніпеґ. С. 56; Марунчак М. Г. Історія українців Канади. Вінніпеґ, 1991; Марунчак М. Г. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986. С. 29; [Некролог]. Winnipeg Free Press. Winnipeg, 1953. July 4. P. 23; Реєстр імен українського біографічного словника. Літери А–Б. Київ, 2008. С. 35; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. Львів, 2009. Т. 2: 1891–1905 рр. С. 348; Львів, 2011. Т. 3: 1906–1910 рр. С. 376; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984. Vol. I: A–F / ed. by V. Kubijovyc. P. 119.
Електронні ресурси: Арсенич П. І. Арсенич Василь (Ярослав) Степанович. Енциклопедія Сучасної України [електронна версія]. https://esu.com.ua/article-43310 (дата звернення: 12.10.2026); Куліш Н. С. Арсенич, Ярослав Василь. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Арсенич,_Ярослав_Василь (дата звернення: 12.10.2026); Memorable Manitobans: Jaroslaw William Arsenych (1889–1953). MHS Archives. https://www.mhs.mb.ca/docs/people/arsenych_j.shtml (дата звернення: 12.10.2026).
Світлина: Ювілейний Альманах для відмічення 50-ліття праці “Українського Голосу”. 1910–1960. Вінніпеґ. С. 54.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 16.10.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Арсенич Ярослав. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/arsenych-yaroslav/ (дата звернення: 00.00.0000).
