Бажанський Порфирій Іванович [24.02.1836, с. Белелуя, тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 29.12.1920, м. Львів] – публіцист, композитор, музикознавець, етнограф, фольклорист, церковний і громадський діяч.
Псевдоніми: П. Б., П… Б…, П-рій Б-скій.
Народився у сім’ї дяка Івана Бажанського. Впродовж 1843–1865 рр. навчався у школах села Залуччя (тепер – Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.), міст Снятин й Чернівці, а також у гімназіях Бучача, Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) і Чернівців. Продовжив здобувати освіту у Львівській духовній семінарії, а пізніше на філософському факультеті Львівського університету. У 1852 р. працював учителем у школі села Люча (тепер – Косівського р-ну Івано-Франківської обл.), згодом обіймав посаду сотрудника при церкві Успення Пресвятої Богородиці у Львові. Впродовж 1864–1871 рр. викладав музичний спів у бурсі Ставропігійського інституту. Від 1871 р. був настоятелем парафій у селах Жаб’є (тепер – смт Верховина Верховинського р-ну Івано-Франківської обл.) і Сороки (тепер – село Сороки-Львівські Львівського р-ну Львівської обл.), ординарським комісаром для народних шкіл Львівсько-Загородського деканату (у 1881 р.), членом обрядової комісії Синоду (1883 р.), консисторіяльним радником (1884 р.). Також брав участь у діяльності товариства «Просвіта», був ініціатором створення товариства «Боян».
Упродовж життя досліджував історію церковної музики, фольклор, писав музичні твори, займався активною громадською діяльністю, бджільництвом й рільництвом. Автор праць з історії української музики, музично-теоретичних розвідок, підручників, посібників, збірників народних пісень, просвітницьких брошур, присвячених, зокрема, пасічництву, публікацій на шпальтах пресових видань музичної тематики (з питань церковного співу, взаємодії народної й професійної музики, ін.). Також друкував у календарях Ставропігійського інституту, товариства «Просвіта» й у пресі проповіді, нариси, проблемні статті з питань християнського виховання, просвітницькі матеріали, присвячені бджільництву та рільництву.
Публікаторська активність: «Газета Школьна», «Галицкій Сіонъ» (обидва видання – Львів), «Господарь и Промышленникъ» (Станіславів; Львів), «Діло», «Зоря», «Душпастырь» (усі – Львів), «Дякôвскій Гласъ» (Станиславôвъ; Ярославъ), «Сіонъ Рускій»/«Рускій Сіонъ», «Слово» (обидва – Львів); польський журнал «Bartnik postępowy» (Львів).
Література: Горак Я. Бажанський Порфирій. Енциклопедія Львова. Львів, 2007. Т. 1. С. 145–146; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVI–ХХ ст.). Київ, 1969. С. 438; Кравчук А. Індекс української католицької періодики Галичини. 1871–1942. Львів, 2000. С. 33, 37, 138, 147, 148, 193, 233, 247, 248, 273, 274, 292, 309; Курилишин К. Часопис «Діло» (Львів, 1880–1939 рр.): матеріали до біобібліографістики. Дрогобич, 2015. Т. 1: 1880–1889 рр. С. 285; Дрогобич, 2016. Т. 2: 1890–1894. С. 37, 250–251; Дрогобич, 2017. Т. 3: 1895–1899 рр. С. 282, 394; Дрогобич, 2018. Т. 4: 1900–1904 рр. С. 126, 348; Кушлик Н. Порфирій Бажанський – сторінки життя і творчості. Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2003. С. 16–25; Мазепа Л., Медведик П. Бажанський Порфирій Іванович. Тернопільський Енциклопедичний Словник: у 4 т. Тернопіль, 2004. Т. 1: А–Й. С. 66; Мазепа Л. З. Бажанський Порфирій Іванович. Мистецтво України: енциклопедія. Київ, 1995. Т. 1: А–В. С. 128; Матеріали до біографічного словника І. О. Левицького: анотов. покажч. архів. док. / упорядкув., передм. та наук.-довід. апарат М. М. Трегуб. Львів, 2012. Т. 1: А–Б. С. 67–71; Медведик П. К. Бажанський Порфирій Іванович. Українська Літературна Енциклопедія. Київ, 1988. Т. 1: А–Г. С. 110–111; Муха А., Шевчук О. Бажанський Порфирій Іванович. Українська Музична Енциклопедія. Київ, 2006. Т. 1. С. 117–118; Левицкій И. Ем. Прикарпатская Русь въ XIX-мъ вѣцѣ въ біографіяхъ и портретах єи дѣятелей… Львôвъ, 1899. Т. І. Вып. 2. С. 100–111; Ревера Б. Бажанський Порфирій (Профирій) Іванович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2013. Вип. 20. С. 20–22; Реєстр імен українського біографічного словника: Літери А–Б. Київ, 2008. С. 47; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. Львів, 2007. Т. 1: 1812–1890 рр. С. 266, 307, 314; Львів, 2009. Т. 2: 1891–1905 рр. С. 119, 120; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984. Vol. I: A–F. P. 188–189.
Електронні ресурси: Бажанський, Порфирій Іванович. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Бажанський, Порфирій Іванович (дата звернення: 15.02.2023); Медведик П. К. Бажанський Порфирій Іванович. Енциклопедія Сучасної України: онлайн-версія. https://esu.com.ua/article-38810 (дата звернення: 15.02.2023); Терещук Г. Порфирій Бажанський – забуте ім’я священника-композитора, яке повертають сучасники. https://www.radiosvoboda.org/a/svyashchennyk-halychyna-muzyka-ukrayinska-kultura/31437404.html (дата звернення: 15.02.2023); Antoshevska V. Porphyriy Bazhanskyi. https://ukrainianlive.org/bazhanskyi-porphyriy (дата звернення: 15.02.2023).
Світлина: Терещук Г. Порфирій Бажанський – забуте ім’я священника-композитора, яке повертають сучасники. https://www.radiosvoboda.org/a/svyashchennyk-halychyna-muzyka-ukrayinska-kultura/31437404.html (дата звернення: 16.02.2023).
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 10.01.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Бажанський Порфирій. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/bazhanskyy-porfyriy/ (дата звернення: 00.00.0000).
