Душник Володимир

89

Душник Володимир Теофілович [24.09.1908, с. Заставче, тепер Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 05.09.1985, м. Нью-Йорк, США] – журналіст, публіцист, редактор, громадський і політичний діяч.

Іншомовні варіанти імені та прізвища: Walter Dushnyck.

Псевдоніми та криптоніми: Всеволод Заморський, В. Заморський.

Народився у сім’ї Теофіла й Анна (з дому – Дідора) Душників. Навчався в Бережанській гімназії, але на останньому році був виключений через підозру у зв’язках з Українською військовою організацією (під час обшуку поліція віднайшла у нього нелегальний журнал «Сурма»). Екзамени на атестат зрілості склав у Львові. Ступінь бакалавра політично-суспільних наук здобув у Лювенському католицькому університеті (Бельгія; навчався у 1932–1935 рр.), ступінь магістра політичних наук і міжнародних відносин – у Колумбійському університеті (США; студіював у 1937–1940 рр.). Ступінь доктора історії здобув 1965 р. в Українському вільному університеті (Мюнхен).

Під час навчання у Бельгії вступив до Організації українських націоналістів (ОУН). Підтримував зв’язки з її провідними діячами, зокрема з Миколою Капустянським, Євгеном Коновальцем, Віктором Курмановичем.

За завданням Проводу ОУН улітку 1935 р. емігрував до США. Займався громадською діяльністю, продовжував здобувати освіту, редагував українські часописи націоналістичного спрямування, а також виступав на шпальтах пресових видань як автор. Упродовж 1942–1945 рр. перебував на службі в американській армії. Брав участь у бойових діях у Сайгоні (В’єтнам), на Філіппінських островах, у Японії. Був перекладачем у штабі генерала Д. Макартура в Манілі (Філіппіни) й Токіо.

Після повернення до цивільного життя, був одним з активних і авторитетних громадських діячів української діаспори в США, членом низки товариств та організацій. У 1940 р. долучився до створення Українського конґресового комітету Америки (УККА), тривалий час входив до складу його канцелярії. Брав участь у діяльності Світового конґресу вільних українців, у різних з’їздах, міжнародних конференціях, конгресах тощо. У 1948–1957 рр. проживав у Бразилії, де обіймав посаду директора американської Національної католицької допомогової служби на Південну Америку (National Catholic Relief Services) та очолював еміграційне бюро.

Упродовж 1963–1964 рр. був акредитованим кореспондентом від УККА на Другому Ватиканському вселенському соборі. У 1965–1966 рр. працював у Фордгамському університеті на посаді заступника директора Програми вивчення робочих ресурсів. З науковою, громадською та публіцистичною метою багато мандрував світом. Побував на Близькому Сході, у Північній Африці, Європі та Південній Америці.

Член Українського народного союзу, Організації державного відродження України, Спілки українських журналістів Америки, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, Українського інституту Америки та ін. Також входив до складу низки американських організацій, зокрема Американської ради для боротьби з комунізмом (The American Council to Combat Communism), Американської ради визволення неросійських народів у СРСР (American Committee for the Liberation of the Peoples of Russia), Американського соціологічного товариства (American Sociological Association). Брав участь у підготовці та редагуванні «Slavonic Encyclopedia» (1949), енциклопедії «Ukraine: A Concise Encyclopedia» (1963; 1971), фотоальбому «Мандрівка землями Підгаєччини» (1980), збірників статей «Ukraine in a Changing World» (1971) і «The Ukrainian Heritage in America» (1991).

Нагороджений Хрестом Заслуги від УНР (1985). Похований на українському католицькому кладовищі св. Духа у м. Гемптонбурґ (США).

Творчий доробок В. Душника налічує численні україно- та англомовні історичні, політологічні розвідки, дослідження з питань прав і свобод людини, а також про проблеми еміграції. Співробітництво з пресою розпочав ще у гімназії. У той час під різними псевдонімами друкувався в українських часописах, які виходили у Львові та Перемишлі. Під час навчання у Бельгії дописував до бельгійських студентських часописів, щоденника «Свобода». Впродовж життя був автором багатьох українських та англомовних пресових видань націоналістичного спрямування. На їхніх шпальтах публікував статті суспільно-політичної тематики, матеріали до історії української Церкви, націоналістичної преси в Північній Америці, біографічні нариси про українських політичних і суспільно-культурних діячів, рецензії тощо.

Редакційно-видавнича діяльність: редактор часописів «Вістник ОДВУ», «Націоналіст», «Україна», «The Trident» (усі – Нью-Йорк) у 1936–1942 рр., газети «The Ukrainian Weekly» (Нью-Йорк) у 1959–1965 рр. з перервами, а також видань «The Ukrainian Bulletin» (Нью-Йорк) у 1948–1970 рр., «The Ukrainian Quarterly» (Нью-Йорк) у 1957–1985 рр., «The Ukrainian Newsletter» (Нью-Йорк) у 1980–1985 рр.; співробітник редакції газети «Америка» (Філадельфія); член редакційної колегії щоденника «Свобода» (Джерсі-Сіті, ін.) у 1941–1942 рр.

Публікаторська активність: «Америка» (Філадельфія), «Вістник ОДВУ» (Нью-Йорк), «Літературно-Науковий Вістник», «Новий Час» (обидва – Львів), «Розбудова Нації» (Прага), «Самостійна Україна» (Чикаґо), «Свобода» (Джерсі-Сіті, ін.), «Смолоскипи», «Студентський Шлях» (обидва – Львів), «Сурма» (Берлін, Каунас), «Український Голос» (Перемишль), ін.; «Journal of Modern History» (Чикаґо), «The New York Times» (Нью-Йорк).


Література: Бережанська гімназія. Сторінки історії. Ювілейна книга / підбір, упорядкув. та ред. текстів і фотоматеріалів Надії Волинець. Бережани, Тернопіль, 2007. С. 648, 650; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 137; В. М. [Маркусь В.]. Душник Володимир. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк, Чікаґо, 2009. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. С. 264; В Ню Йорку помер д-р В. Душник. Свобода. Джерсі-Сіті, 1985. Ч. 171. С. 1; Глаголюк В. Душник Володимир. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1999. Вип. 6. С. 98–99; Клепсидра. Свобода. Джерсі-Сіті, 1985. Ч. 171. С. 3; Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ століття: люди боротьби й ідеї: біобібліограф. довід. Львів, 2015. С. 132–133; Мельничук Б. Душник Володимир. Тернопільський Енциклопедичний Словник. Тернопіль, 2004. Т. І. С. 550–551; Ференцевич Р. Душник Володимир Теофілович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2004. Вип. 11. С. 447–450; The Ukrainian Weekly. The most significant news stories and commtntaries published in The Ukrainian Weekly. Parsippany, N. J., 2001. Vol. II: 1970–1999. P. 267; Walter Dushnyk. The Ukrainian Quarterly. New York, 1985. № 3/4. P. 244–249.

Електронні ресурси: Ференцевич Р. С. Душник Володимир Теофілович. Енциклопедія Сучасної України: онлайн-ресурс. https://esu.com.ua/article-19662 (дата звернення: 18.05.2025).

Світлина: Walter Dushnyk. The Ukrainian Quarterly. New York, 1985. № 3/4. P. 244.

Олеся Дроздовська

Опубліковано: 19.05.2025.



Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.

Як нас цитувати:  Дроздовська О. Душник Володимир. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/dushnyk-volodymyr/ (дата звернення: 00.00.0000).



 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я