Галайчук Богдан Тадей [21.07.1911, с. Угерсько, тепер Стрийського р-ну Львівської обл. – 31.08.1974, м. Буенос-Айрес, Аргентина] – редактор, журналіст, публіцист, пластовий діяч, правник, політолог, громадсько-політичний діяч.
Варіанти підпису: Bohdan Tadej Halajczuk.
Псевдоніми і криптоніми: Богдан Галиняк, Б. Галиняк., Богдан Галіт, (гал.), (д-р Галиґнац; Б. Г.
Пластове псевдо: Гак.
Народився у сім’ї священника Володимира Галайчука та Наталії з дому Горалевич. Навчався у Стрийській гімназії, де 1929 р. вступив у Пласт – належав до 5-го куреня імені Ярослава Осмомисла. Завершивши навчання, 1931 р. виїхав до Бельгії, де продовжив студії у Левенському католицькому унівеситеті. Отримав ступінь ліценціата політичних наук у 1935 р.
Після повернення до Галичини долучився до розвитку українського громадсько-політичного життя, займався журналістською працею. Одружився з Іриною Степаниною, донькою священника, у родині зростало троє дітей.
Під час Другої світової війни працював у реферантурі зовнішніх зв’язків Організації українських націоналістів. Восени 1943 р. за розпорядженням проводу УПА став одним із редакторів радіопрограм на радіостанції «Самостійна Україна» (інші назви – «Афродита», «Вільна Україна»), яка функціонувала на Стрийщині в умовах глибокого підпілля (між селами Ямельниця й Урич). Працював на радіостанції до серпня 1944 р., готував тексти французькою та англійською мовами. 1944 р. став членом Генерального секретаріату закордонних справ Української головної визвольної ради.
Невдовзі емігрував до Австрії, де навчався в Інсбрукському університеті, 1946 р. отримав диплом доктора політичних наук. У 1948 р. після завершення Українського вільного університету у Мюнхені став доктором правознавства та був іменований доцентом міжнародного права у цьому ж закладі.
1949 р. разом із родиною переїхав до Аргентини. Упродовж 1950–1958 рр. працював на посаді бібліотекаря, згодом директора бібліотеки у Папському католицькому університеті Аргентини у Буенос-Айресі. У 1956 р. став доцентом-асистентом на правничому факультеті цього ж навчального закладу, із 1959 р. – професором міжнародного публічного права. Також був директором Інституту радянознавства Папського католицького університету Аргентини. Працював викладачем суспільних наук в Українському католицькому університеті імені Папи Климентія у Римі та очолював його філію у Буенос-Айресі. 1963 р. як професор міжнародного публічного права викладав у державних університетах у містах Сальвадор (Сальвадр), Ліма (Перу), Каракас (Венесуела), Кіто (Еквадор).
Водночас продовжував діяльність у Пласті, належав до Загону «Червона Калина» з осідком у Нью-Йорку. Довгі роки очолював Пласт в Аргентині і був відзначений орденом св. Юрія у сріблі.
Упродовж 1964–1974 рр. завідував кафедрою права в Університеті Бельґрано. 1965 р. організував департамент міжнародного морського права в Університеті Мардель-Плати. У 1968–1974 рр. очолював Українське католицьке об’єднання в Аргентині. Був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка (із 1954 р.) та Української вільної академії наук. Ініціював створення Аргентинської асоціації міжнародного права, був радником Міністерства міжнародних взаємин Аргентини. Брав участь у Четвертому конгресі Світової федерації католицької молоді, Гамбурзькій конференції Міжнародної асоціації правників, Стокгольмському міжнародному конгресі істориків (1960 р.). Помер раптово, від інфаркту.
Автор низки книг з історії дипломатії і міжнародного права, як-от: «Культурна пропаганда» (1941), «Дипломатична служба» (1945), «Нація поневолена, але державна» (1953) та інших іспанською мовою, близько 300 розвідок українською, іспанською, німецькою та англійськими мовами, присячених правовому статусу України після Другої світової війни. У пресі опублікував сотні аналітичних статей суспільно-політичної тематики.
Редакторсько-видавнича діяльність: співредактор циклостилевого пластового часопису «Сплав» у 1929 р.
Публікаторська активність: «Вістник» (Львів), «Діло» (Львів), «Життя і Знання» (Львів), «Краківські Вісті» (Краків, Відень), «Львівські Вісті» (Львів), «Мета» (Львів), «Наші Дні» (Львів), «Свобода» (Джерсі-Сіті; кореспондент), «Сплав» (Стрий), «Студентський Прапор» (Львів, Краків), «Сучасна Україна» (Мюнхен), «Сучасність» (Мюнхен, Нью-Йорк, Київ), «Торговля і Промисел» (Львів), «Український Самостійник» (Мюнхен; тижневик), «Український Самостійник» (Мюнхен; журнал), «Час» (Фюрт), «Шлях Нації» (Львів);
«Prologue» (Нью-Йорк), «The Ukrainian Quarterly» (Нью-Йорк).
Література: Біографічні нотки авторів. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962. Т. 169: Праці філологічної та історично-філософської секцій. С. 556; Богдан Галайчук. Український Самостійник. Мюнхен, 1974. Ч. 205. С. 33; Брайлян Н. Галайчук Богдан-Тадей Володимирович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2011. Вип. 18. С. 53–54; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 82; Данилишин М. Українці в Арґентині: Монографія про суспільно-організаційне і релігійне життя Української Спільноти в Арґентині. Буенос-Айрес, 1979. С. 204; Клим П. Діяльність пластунів в Арґентині: перше десятиліття від 1948-го року. Пластовий Шлях. 1982. Ч. 66. С. 47–48; Падох Я. Стрийський пласт (Нарис історії). Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнятівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини. Ню Йорк; Торонто; Париж; Сидней, 1990. Т. 1. С. 475, 528; Помер професор Богдан Галайчук. Свобода. 1974. 13 серп. С. 3; Присяжний П. Актуальність науково-публіцистичної спадщини Богдана-Тадея Галайчука в контексті міжнародних відносин. Вісник Львіського університету. Сер. міжнародні відносини. Львів, 2017. Вип. 42. С. 233–241; Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнятівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини. Ню Йорк; Торонто; Париж; Сидней, 1990. Т. 2. С. 87, 88, 117, 136; Ясь О. В. Галайчук Богдан-Тадей. Україна в міжнародних відносинах: Енцикл. слов.-довід. Київ, 2014. Вип 5. Біографічна частина: А–М. С. 90–91;
Світлина: Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнятівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини. Ню Йорк; Торонто; Париж; Сидней, 1990. Т. 2. С. 87.
Оксана Середа
Опубліковано: 24.06.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Галайчук Богдан Тадей. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/halaychuk-bohdan-tadey (дата звернення: 00.00.0000).
