Кабарівський Богдан Адам Іванович [03.04.1907, с. Сихів, тепер у складі м. Львів – 02.02.1988, м. Львів] – редактор, публіцист, поет, літературознавець, перекладач.
Псевдоніми: Адам Я., Богдан Наталчин, Богданик К., Богданик К…, Богдасик К., Богданко К., Карий, Крихкий Б., Крихкий-Кабарівський Б., Чугайстер-Лісовик, Я. Адам; К. Б.; А з Я.
Народився у сім’ї шкільного інспектора Івана Кабарівського та письменниці і публіцистки Северини з дому Данилевич. Навчався в українській гімназії у Станиславові, потім в Українській академічній гімназії у Львові. Ще в Станиславові вступив до Пласту. Згодом студіював славістику на філософському факультеті Ягеллонського університету у Кракові і 1933 р. здобув ступінь магістра славістики й української мови. У 1928 р. був співзасновником і головою студентської корпорації «Чорноморе», членом Української військової організації.
Після закінчення навчання повернувся до Львова. Входив до Союзу українських купців, був секретарем Львівської повітової філії товариства «Просвіта», членом редколегії «Українського Статистичного Річника», видань «Просвіти». Автор збірок поезій, спогадів.
Редакторсько-видавнича діяльність: співредактор рукописного журналу «Зазуля» (Станиславів), рукописного студентського часопису «Журавлі» (Краків); член редколегії машинописного видання «Вісти з філії Т-ва “Просвіта” ім. М. Шашкевича у Львові» (Львів).
Публікаторська активність: «Вісти з філії Т-ва “Просвіта” ім. М. Шашкевича у Львові», «Готові», «Дажбог», «Діло», «Життя і Знання» (усі – Львів), «Журавлі» (Краків), «Зазуля» (Станиславів), «Літопис Червоної Калини», «Службовик», «Торговля і Промисел» (усі – Львів), «Український Голос» (Перемишль).
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 162–163; Вішка О. Преса української еміграції в Польщі (1920–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2002. С. 197; Галушко М. Українські часописи Станіслава (1879–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2001. С. 179; Дзюбан О. Преса Станіславівщини другої половини 1941 року. Український визвольний рух. Львів, 2004. Зб. 3. С. 187; Качкан В. Кабарівський Богдан Іванович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 1996. Вип. 3. С. 149–150; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 357; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 217; Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж.: у 3 т. / уклад.: М. М. Романюк (кер. проекту), М. В. Галушко. Львів: Світ, 2003. Т. 3. Кн. 1: 1920–1928 рр. С. 120; Т. 3. Кн. 2: 1929–1939 рр. С. 237, 309, 465, 481.
Електронні ресурси: Кабарівський Богдан, поет, публіцист. 100 кроків. https://100krokiv.info/2018/04/kabarivskyj-bohdan-poet-publitsyst/ (дата звернення: 28.10.2023).
Світлина: Приватний архів родини Кабарівських.
Оксана Середа
Опубліковано: 11.01.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Кабарівський Богдан. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/kabarivskyy-bohdan/ (дата звернення: 00.00.0000).
