Кулик Емілія [10.02.1909, м. Городенка, тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 01.03.1990, м. Голлівуд, шт. Флорида, США] – публіцистка, письменниця, театральна діячка, меценатка.
Дівоче прізвище: Дороцька.
У заміжжі: Угрин, згодом Кулик.
Варіанти підпису: Емілія Дороцька, Міля Дороцька, Емілія Дороцька-Кулик.
Народилася у сім’ї керівника скарбового уряду та театрального діяча Степана Дороцького та Ярослави з дому Шенкірик. Навчалася в українській гімназії в Городенці, де під впливом своїх вчителів захопилася літературою і театром, брала активну участь у шкільних імпрезах.
1926 р. отримала пропозицію переїхати до Коломиї і працювати у редакції журналу «Жіноча Доля». Була активна і в громадській діяльності – належала до Союзу українок і «Просвіти», їздила містечками Галичини, виступаючи із рефератами на культурно-освітні теми та про роль жінки у громаді й родині. Також належала до товариства і хору «Боян» та театрального гуртка ім. Тобілевича. 1929 р. виїхала з Коломиї на фахові студії.
Вийшла заміж за директора городенківської філії Українбанку і голову футбольного клубу «Пробій» Миколу Угрина (оунівець, який у 1939 р. був ув’язнений енкаведистами і 1941 р. розстріляний) і в 1930-х рр. мешкала у Городенці, виховувала сина Ізяслава.
Влітку 1944 р. разом із мамою емігрувала до Німеччини, перебувала у таборах для переміщених осіб. 1950 р. виїхала до США, осіла в Чикаґо. Закінчила школу медсестер і працювала за фахом. 1952 р. стала співзасновницею українського театру «Нова сцена», працювала у ньому режисеркою й акторкою, ставила українські і модерні п’єси, писала новели і сценарії для постановок. Виступала у передачах на радіо. Належала до Союзу українок Америки. Одружилася із громадським діячем Петром Куликом.
У 1980-х рр. разом із чоловіком переїхала до штату Флорида, були меценатами кількох українських культурних і церковних організацій. Похована на українському православному цвинтарі у Бавнд Бруку, США.
Є авторкою низки поезій і оповідань, які не виходили окремими виданнями. У пресі публікувала статті про розвиток українського театрального життя, жіночого громадського руху, рецензії на вистави, спогади.
Редакторсько-видавнича діяльність: членкиня редакційного колективу часопису «Жіноча Доля» (Коломия) у 1926–1929 рр.
Публікаторська активність: «Жіноча Доля» (Коломия), «Нова Хата» (Львів), «Свобода».
Література: Городенщина: історично-мемуарний збірник / під ред. М. Марунчака. Нью-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. С. 409–410, 699, 702; Маркусь В. Кулик Емілія. Енциклопедія української діяспори. Нью-Йорк; Чикаго, 2009. Кн. 1. С. 422; Дороцька-Кулик Е. На дорозі у світ. Коломия й Коломийщина: збірник споминів і статей про недавнє минуле. Філядельфія, 1988. С. 335–342; Мохорук Д. Микола Угрин – до 105-річчя з дня народження. Край. Городенка, 2008. 12 груд.; Село моє Топорівці: іст.-краєзн. та етнограф. зб. Снятин, 2005. Кн. 1: Становлення села. С. 76; [Некролог]. Свобода. 1990. 10 берез. С. 3; Сосенко-Острук Я. У десятиліття Нової Сцени. Наше Життя. 1963. Ч. 2. С. 9–10.
Світлина: Городенщина: історично-мемуарний збірник / під ред. М. Марунчака. Нью-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. С. 349.
Оксана Середа
Опубліковано: 17.12.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Кулик Емілія. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/kulyk-emiliia (дата звернення: 00.00.0000).
