Несторович Володимир Теофіл [23.01.1895, м. Львів – 05.02.1980, м. Детройт, США] – журналіст, редактор, письменник, економіст, педагог, громадський діяч.
Псевдоніми та криптоніми: Розган, Север, В. Север, Вол. Север, Володимир Север, Северко, Селезіянус; Н., В. Н., в. н., Н-вич, В. Н-вич, Вол. Нест., В. Нест-вич.
Народився у сім’ї урядовця. Навчався в народній школі та Українській академічній гімназії у Львові (закінчив 1914 р.).
У 1915 р. був мобілізований до австро-угорського війська, мав чин старшини. 1916 р. під м. Бережани потрапив у російський полон. Перебував у таборах для військовополонених у Сибіру та на Далекому Сході. До останнього з них – в м. Нікольськ-Уссурійський – був переведений наприкінці 1918 р. Тут уже не було жорстких умов обмеження волі, тому зміг влитися у життя місцевої української громади. Впродовж 1919–1920 рр. працював секретарем і писарем в Нікольсько-Уссурійській українській окружній раді, був учасником Українського далекосхідного з’їзду (Владивосток), організатором таборових гуртків (зокрема редакційного), брав участь у діяльності товариства «Просвіта».
1920 р. на кораблі Червоного Хреста США вирушив до Японії, а звідти – до Європи. Як колишнього вояка австро-угорської армії його було переведено до Відня (прибув наприкінці 1920 р.). У 1924 р. завершив навчання у Високій школі світової торгівлі й додатково провчився три місці в університеті. Під час студій брав участь у діяльності студентського товариства «Січ», а 1923 р. був учасником першого конгресу українських студентів у м. Данцинг (тепер – Ґданськ, Польща).
Того ж року повернувся до Львова. Працював головним бухгалтером у фінансово-економічних установах, зокрема у Краєвому кредитовому товаристві. Щоб мати змогу займатися науковими студіями, перейшов на роботу до торговельної школи Українського педагогічного товариства «Рідна Школа». Написав наукову розвідку про значення морської торгівлі для Польщі, на підставі якої 1929 р. отримав диплом інженера-економіста в Інституті техніки та колоніального господарства у м. Льєж (Бельгія). Після цього отримав посаду вчителя в торговельній гімназії у м. Катовіце (Польща). У 1930 р. через відмову змінити конфесійну приналежність і служити в резервних частинах польської армії був звільнений із закладу. Спочатку працював бухгалтером у Катовіце, а згодом повернувся до рідного міста.
У Львові відновив працю вчителя суспільної економії та бухгалтерського обліку в торговельній школі «Рідної Школи», а також викладав на курсах при цьому навчальному закладі. Брав участь у діяльності численних українських товариств й організацій: «Відродження», «Молода Громада», «Просвіта», «Рідна Школа», Союз українських купців і промисловців (був його співзасновником), Товариство українських письменників і журналістів, Українське технічне товариство. Також займався кооперативною діяльністю та співробітничав із українською пресою. З початком Другої світової війни виїхав зі Львова на захід Польщі. Проживав і працював бухгалтером у м. Сосновець, а також співпрацював з «Українським видавництвом» у Кракові.
У 1944 р. емігрував до Німеччини, де опинився в британській зоні окупації. Проживав у таборі для переміщених осіб у м. Білефельд. Працював фінансистом в головному офісі британського відділення міжнародної організації YMCA/YWCA. У таборі вів курси бухгалтерського обліку, займався культурно-просвітницькою і журналістською діяльністю (друкувався в українській берлінській пресі). Був членом Центрального представництва української еміграції в Німеччині, Української санітарно-харитативної служби, Допомогового комітету на британську зону.
1950 р. виїхав до США, де оселився в м. Детройт. Працював у місцевому відділенні YMCA/YWCA. Брав участь у діяльності низки українських громадських спільнот: Об’єднання бувших вояків українців Америки, Товариства українських інженерів, Літературно-мистецького клубу (був членом правління), Об’єднання українських письменників «Слово» та Спілки українських журналістів Америки. Долучився до створення кредитної спілки «Самопоміч», активно співпрацював з українською діаспорною пресою.
Похований на українському православному цвинтарі св. Андрія в м. Саут-Баунд-Брук (США).
У творчому доробку – кілька підручників і брошур з питань бухгалтерії та обліку, розвідки на фінансово-економічну тематику, роман-репортаж «Серця і буревії» (1965), монографії «Закарпатськi українцi в чехословацькому корпусi генерала Свободи» (1972) та «Українські Купці і Промисловці в Західній Україні. 1920–1945» (1977).
Автор численних публікацій у пресі, альманахах, календарях, бюлетенях, збірниках – аналітичних, оглядових, полемічних матеріалів на суспільно-політичні, фінансово-економічні, господарсько-кооперативні теми. Публікував також замітки й репортажі про міжнародні події, про українське культурне та суспільно-політичне життя у Галичині й на еміграції (східній, європейській, північноамериканські), спогади про побачене і пережите на Зеленому Клині, нариси й рецензії.
Редакторсько-видавнича діяльність: співзасновник, видавець і редактор газети «Наша Доля» (Микольськ-Уссурійський) у 1920 р.; співвидавець газети «Зоря» (Микольськ-Уссурійський) у 1920 р. [?]; редактор сторінки «Економічний Огляд» у газеті «Діло» (Львів) у 1932–1939 рр.; редактор журналу «Торгівля і Промисел» (Львів) у 1934–1939 рр.; редактор видань «Наш Контакт» (Детройт) у 1953–1959 рр., «Credit Union News» (Детройт) у 1957–1969 рр. і «Українська Газета» (Детройт) у 1959–1963 рр.; редактор господарсько-кооперативної частини журналу «Наш Світ» (Нью-Йорк) у 1959–1962 рр.; співредактор журналу «Вісті Українських Інженерів» (Нью-Йорк) у 1960-х рр. [?]; видавець низки одноденних часописів в Детройті у 1950–1960-х рр.
Публікаторська активність: «Америка» (Нью-Брітен, ін.), «Вільне Слово» (Торонто), «Вісті» (Брюссель), «Воля» (Відень), «Діло» (Львів), «Краківські Вісті» (Краків, Відень), «Маньджурський Вістник» (Харбін), «Народна Воля» (Скрентон), «Наш Клич» (Буенос-Айрес), «Наш Контакт» (Детройт), «Наш Світ» (Нью-Йорк), «Наша Доля» (Микольськ-Уссурійський), «Неділя» (Львів), «Новий Шлях» (Едмонтон, ін), «Нові Дні» (Торонто), «Овид» (Буенос-Айрес; Чикаґо), «Пороги» (Буенос-Айрес), «Прапор» (Відень), «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Технічні Вісті» (Львів), «Торгівля і Промисел» (Львів), «Українська Газета» (Детройт), «Український Вістник» (Львів), «Український Прометей» (Детройт), «Українські Вісті» (Новий Ульм), «Щире Слово» (Владивосток), ін.
Література: Баран В. Вечір в пошану Володимира Несторовича в Детройті. Свобода. Джерсі-Сіті, 1976. Ч. 207. С. 3; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 293; [Гарасевич М.]. Володимир Несторович. Нові Дні. Торонто, 1976. Ч. 323. С. 26–31; Дроздовська О. Маловідомий Іван Шлендик (1889–1946): життя й діяльність (до 135-річчя від дня народження). Вісник Книжкової палати. Київ, 2024. № 10. С. 38, 39; Дроздовська О. Українська преса на Зеленому Клині й в Маньчжурії 1917—1921 рр.: історія функціонування та особистості. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2017. Вип. 7(25). С. 50–51; Зелений Клин (Український Далекий Схід): енцикл. довід. / уклав В. Чорномаз. Владивосток, 2011. С. 143; Інж. Володимир Несторович, видатний економіст, публіцист, педагог і заслужений громадянин помер у Детройті. Свобода. Джерсі-Сіті, 1980. Ч. 30. С. 1; Книга мистців і діячів української культури учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954. Торонто, 1954. С. 296; Костюк І. Р. Пам’яті інж. Володимира Т. Несторовича. Свобода. Джерсі-Сіті, 1980. Ч. 171. С. 4; Курилишин К. Часопис «Діло» (Львів, 1880–1939 рр.): матеріали до біобібліографістики. Дрогобич, 2023. Т. 8: 1923–1930 рр. С. 449, 539; Дрогобич, 2025. Т. 9: 1931–1935 рр.; Сидоренко Н. Несторович Володимир. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2001. Вип. 8. С. 196–198; Трощинський В. Несторович Володимир. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк, Чікаґо, 2012. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 2: Л–Р. С. 167; Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упоряд. В. Просалова. Донецьк, 2012. С. 337–338; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад. М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. Львів, 2007. Т. 1: 1812–1890 рр. С. 323; Львів, 2024. Т. 8: 1920. С. 135, 202, 203; Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: іст.-бібліогр. дослід. у 3 т. / упоряд.: М. М. Романюк, М. В. Галушко. Львів, 2003. Т. 3. Кн. 2: 1929–1939 рр. С. 491, 495; Фединський О. Бібліографічний покажчик української преси поза межами України. Річник ІІІ/ІV за 1966/69 роки. Клівленд, 1970. С. 10; Хорунжий Володимир Т. Несторович. Вiстi Комбатанта. 1980. Ч. 2. С. 94, 95.
Світлина: Книга мистців і діячів української культури учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954. Торонто, 1954. С. 296.
Петро Гуцал, Олеся Дроздовська
Опубліковано: 08.08.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Гуцал П., Дроздовська О. Несторович Володимир. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/nestorovych-volodymyr/ (дата звернення: 00.00.0000).
