Охримович Андрій Володимирович [01.02.1904, м. Заліщики, тепер Тернопільської обл. – 02.12.1931, м. Львів] – журналіст, публіцист, громадський діяч, інженер-хімік.
Псевдоніми та криптоніми: О. Топорець; А. О., О. А.?, О. Т-ець, Т-ець.
Пластове псевдо: Харлампій.
Народився в багатодітній сім’ї знаного адвоката, журналіста й громадсько-політичного діяча Володимира Охримовича та Олени з дому Крушельницької, старшої сестри відомої співачки Соломії Крушельницької. Мав трьох сестер: Оксану (померла маленькою), Соломію і Марію. Дворідний брат Степана Охримовича, небіж Олени Залізняк.
Навчався у філії Української академічної гімназії (закінчив 1922 р.) у Львові, де був гуртковим найстаршого пластового гуртка «Ластівка». Від 1924 р. належав до куреня «Лісові Чорти», у 1926–1928 рр. був зв’язковим куреня. Студіював хімію у Львівській політехніці (попри проблеми зі здоров’ям, захистив диплом у червні 1931 р.). У 1928–1929 рр. очолював студентське товариство «Основа» у Львові. Належав до Верховної Пластової Команди, був призначений її таборовим референтом і обіймав цю посаду упродовж кількох років.
Працював асистентом на хімічному відділі Української таємної високої технічної школи у Львові. Також викладав в Українській академічній гімназії.
Від 1928 р. важко хворів, довший час був прикутий до ліжка. Трагічно загинув під колесами потяга неподалік с. Зимна Вода, поблизу Львова.
У пресі писав статті про патріотичне виховання молоді, життя пластунів, мандрівництво та таборування. Також багато перекладав з англійської мови і вміщував їх у часописах.
Редакційно-видавнича діяльність: член редакційної колегії часопису «Молоде Життя» (Львів, Прага) у 1923–1924 рр.
Публікаторська активність: «Молода Україна» (Львів), «Молоде Життя» (Львів, Прага).
Література: Брайлян Н. Охримович Андрій Володимирович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2011. Вип. 18. С. 258; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 305; Галушко М., Антонюк Н. Молода Україна. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж.: у 3 т. / уклад.: М. М. Романюк (кер. проєкту), М. В. Галушко. Львів: Світ, 2003. Т. 3. Кн. 1: 1920–1928 рр. С. 320; Інж. Андрій Охримович. Студенський Шлях. 1932. Ч. 1. С. 29; Коцюмбас О. Державна гімназія з українською мовою навчання у Львові (1920–1930-ті роки). Вісник Львівського університету. Сер. історична. Львів, 2019. Спецвипуск: до 75-річчя Костянтина Кондратюка. С. 443; Левицький С. Український Пластовий улад 1911–1945 у спогадах автора. Мюнхен, 1967. С. 38; Лісові Чорти: їх життя і буття. 1922–1945: Ювілейний історично-мемуарний збірник у їх шістдесятиріччя. Вашинґтон; Нью Йорк; Торонто, 1983. С. 215; Нещастя і випадки. Нове Село. 1931. 13 груд. С. 5; Самотий Р. Українське студентське товариство «Основа» і його роль у видавничій справі України першої третини ХХ ст. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2006. Вип. 14. С. 62; Самотий Р. Науково-видавнича діяльність викладачів Української політехніки (1920–1926). Поліграфія і видавнича справа. Львів. 2004. № 41. С. 131; Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові (На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878–1978) / упоряд. Богдан Романенчук. Мюнхен; Філядельфія, 1978. С. 332, 568.
Світлина: Лісові Чорти: їх життя і буття. 1922–1945: Ювілейний історично-мемуарний збірник у їх шістдесятиріччя. Вашинґтон; Нью Йорк; Торонто, 1983. С. 215.
Оксана Середа
Опубліковано: 01.09.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Охримович Андрій. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/okhrymovych-andriy (дата звернення: 00.00.0000).
