Равлюк Василь Тимофійович [07.09.1872, с. Орелець, тепер Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. – 3.01.1955, с. Орелець] – публіцист, педагог, фольклорист, громадський діяч.
Псевдонім: Василь Орелецький.
Народився у сім’ї селянина Тимофія Равлюка. Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом навчався у Коломийській польській гімназії. Там заприязнився із Василем Стефаником, Марком Черемшиною і Лесем Мартовичем, став членом таємного гімназійного гуртка. Через свою патріотичну позицію змушено покинув навчання у гімназії. У 1891 р. продовжив студії у Станиславівській учительській семінарії. яку закінчив із відзнакою у 1895 р.
Не знайшовшм вчительської праці на рідному Покутті, погодився на посаду тимчасового молодшого вчителя у чоловічій виділовій школі м. Радехів на Львівщині, де заснував учнівський хор і читальню. Це обурило владу, і його перевели вчителювати у віддалене прикордонне село Щакова (нині – частина м. Явожно у Польщі).
У 1900 р. від громади с. Вовчківці на Снятинщині отримав пропозицію стати директором місцевої двокласної школи. Там започаткував шкільну бібліотеку, організував шкільний і церковний хори, курси для неписьменних селян, заклав при школі сад, пасіку, навчав дітей садівництва та бджільництва. У 1905 р. разом із Василем Стефаником заснували у Снятині окружний відділ товариства «Взаємна поміч українського вчительства», а 1909 р. – Снятинську філію товариства «Просвіта», яку очолював аж до 1939 р. У часи Західноукраїнської Народної Республіки працював шкільним інспектором, 1919 р. був обраний послом до парламенту ЗУНР у Станиславові.
1920 р. через власну принципову антипольську позицію і відмову прийняти польське громадянство був заарештований, згодом завдяки зусиллям Василя Стефаника звільнений, але позбавлений посади директора школи, пенсії і житла. Разом із дружиною, Анною з дому Палійчук, яка теж була вчителькою, мешкав на парафії, зазнаючи злиднів. Усупереч перепонам, 1921 р. відновив діяльність районної філії «Взаємної помочі українського вчительства», започаткував по селах читальні, бібліотеки, театральні гуртки. Був ініціатором створення філії Союзу кооператив у с. Заболотів.
Був активним збирачем фольклору. Писав публіцистичні статті педагогічної тематики.
Редакторсько-видавнича діяльність: член видавничого комітету журналу «Промінь» (Вашківці).
Публікаторська активність: «Народне Слово» (Львів), «Промінь» (Вашківці), «Учительське Слово» (Львів).
Література: Бажанський М. Вічно житимуть… Постаті від зарання історії аж до найновіших часів: біогр. слов. Дітройт, 1984. С. 370–371; Горак І. Листи Василя Равлюка до Івана Франка. Вісник Львівського університету. Сер. філол. Львів, 2010. Вип. 51. С. 234–237; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.). Київ: Наукова думка, 1969. С. 287; Меленчук О. Подвижники українського шкільництва – Василь і Микола Равлюки. Снятин. 2020. Ч. 20 (34). С. 66–80; Попадюк М. Мовне поле Василя Равлюка. Слово Просвіти. 2012. 4–10 жовт. С. 3; Сокіл Г. Фольклор Покуття у записах Василя Равлюка. Міфологія і фольклор. 2013. № 1 (3). С. 72–79; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2011. Т. 3: 1906–1910 рр. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. С. 171.
Електронні ресурси: Вовчківська ЗОШ І-ІІІ ступенів. https://sites.google.com/site/dennvovc/home/istoria-skoli (дата зверення 20.02.2025); Перший керманич Снятинської «Просвіти». Музей Марка Черемшини у Снятині. https://www.facebook.com/profile.php?id=100063640807250 (дата звернення: 20.02.2025);
Світлина: Меленчук О. Подвижники українського шкільництва – Василь і Микола Равлюки. Снятин. 2020. Ч. 20 (34). С. 67.
Оксана Середа
Опубліковано: 23.02.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Равлюк Василь. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/ravliuk-vasyl/ (дата звернення: 00.00.0000).
