Штикало Дмитро Лук’янович [07.11.1909, с. Ільковичі, тепер Шептицького р-ну Львівської обл. – 04.11.1963, м. Мюнхен, Німеччина] – публіцист, журналіст, редактор, поет, провідний діяч ОУН.
Псевдоніми: Лука Польовий; Д. Ш., Д. Шт., д. шт., (д. шт.), (дш).
Народився у багатодітній незаможній селянській сім’ї. У роки Першої світової війни родину було депортовано до Росії, де загинули батько та дві молодші сестри Дмитра. В Галичину повернувся лише з мамою і старшим братом. Навчався у гімназії в Сокалі, а згодом вивчав право у Львівському університеті (від 1929 р.).
Був активним учасником підпільних та легальних студентських організацій, Товариства українських наукових викладів імені Петра Могили, Організації українських націоналістів, співпрацював з українськими пресовими виданнями. Упродовж 1931–1932 рр. очолював Союз українських студентських організацій у Польщі, брав участь у діяльності Українського академічного дому у Львові.
Через виразну політичну позицію зазнавав переслідувань з боку польської поліції. Після чергового арешту у 1934 р. був ув’язнений до концтабору Береза Картузька. Звільнений у квітні 1936 р.
Під час Другої світової війни був співробітником радіостанції ОУН і УПА («Самостійна Україна»/«Афродита»), редагував підпільні видання. Після війни емігрував до Іспанії, де продовжив роботу як ідеолог і пропагандист українського націоналізму, зокрема був редактором українських радіопрограм.
У наступні роки життя часто змінював місце проживання: жив у Парижі, Лондоні, Міттенвальді, Мюнхені. Був головою товариського суду ОУН. Співпрацював з українськими засобами масової інформації як редактор і автор. У Франції разом з Карлом Мулькевичем заснував підпільну радіостанцію ОУН, яка транслювала програми на територію СРСР. У Лондоні входив до складу управи Союзу українців у Великій Британії.
У пресі друкував ідеологічні та програмні статті, матеріали, присвячені пропагуванню ідеології українського націоналістичного руху. Автор публікацій історичної проблематики та поетичних творів.
Редакторсько-видавнича діяльність: входив до складу редакційної колегії газети «Наш Клич» (Львів) у 1933 р.; редактор тижневика «Українець–Час» (Париж) у 1949–1952 рр.; головний редактор часопису «Українець у Франції» (Париж) у 1950 р.; редактор газет «Український Самостійник» (Мюнхен) та «Шлях Перемоги» (Мюнхен).
Публікаторська активність: «Бюлетень Краєвої Екзекутиви ОУН» (Львів; співробітник), «Визвольний Шлях» (Лондон; співробітник редакції), «Вісті», «Голос», «Голос Нації» (усі видання – Львів), «Змагання» (Сокаль), «Напередодні», «Наш Клич», «Наші Дні», «Просвіта», «Студентський Шлях» (усі – Львів), «Українець–Час» (Париж), «Українець у Франції» (Париж; співробітник редакції), «Український Голос» (Перемишль), «Український Самостійник» (Мюнхен), «Хрест Меча», «Центрорекляма» (обидва – Львів), «Шлях Перемоги» (Мюнхен), ін.
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 424; в. б. Непохитний націоналіст. С. Шлях Перемоги. 1963. Ч. 46. С. 3; Денека О., Дроздовська О. Штикало Дмитро. Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклоп. слов. Львів, 1997. Вип. 4. С. 284–286; Макар В. Пам’яті Дмитра Штикала. Бойові друзі. Збірка спогадів з дій ОУН (1929–1945) / упоряд. В. Макар. Т. ІІ. Торонто, 1993. С. 196–206; Петрович С. Дмитро Штикало, як публіцист. Вісник. Нью-Йорк, 1964. С. 15–18; Середа О. Журнал «Наші Дні» (1941–1944 рр.): літопис українського культурного життя під окупацією. Пресознавство. Львів, 2024. Вип. 4. С. 151; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 53, 255; Українські газети 1898–2015 років, що виходили за межами України (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського): каталог / уклад.: О. А. Вакульчук, О. С. Залізнюк, Л. А. Білименко. Київ, 2018. С. 187; Українські часописи Львова 1848–1939. У 3 т. Т. 3. Кн. 2: 1929–1939 рр. Львів, 2003. С. 237, 629, 686, 688, 709, 747.
Електронні ресурси: Штикало Дмитро Лук’янович https://uk.wikipedia.org/wiki/Штикало_Дмитро_Лук’янович (дата звернення: 23.03.2025).
Світлина: Макар В. Пам’яті Дмитра Штикала. Бойові друзі. Збірка спогадів з дій ОУН (1929–1945) / упоряд. В. Макар. Торонто, 1993. Т. 2. С. 197.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 23.03.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Штикало Дмитро. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/shtykalo-dmytro/ (дата звернення: 00.00.0000).
