Войценко Ольга Петрівна [25.07.1909, м. Вінніпеґ, Канада – 13.04.1996, там само] – публіцистка, журналістка, історикиня, громадська діячка.
Дівоче прізвище: Гаврисишин.
Іншомовні варіанти підпису: Ol’ha Woycenko, Olha Woycenko.
Криптонім: О. В.
Народилася у родині Петра й Антоніни (з дому Ґарбань) Гаврисишин. Навчалася у середній школі й торговельному коледжі у Вінніпезі. Фахову освіту за спеціальностями керівник видавничими справами та діловод-планувальник здобула у Манітобському університеті (1962–1973 рр.).
Працювала виконавчою директоркою у видавництві «Український Голос», згодом – діловодкою у видавничій спілці «Тризуб» (1927–1972 рр.). Від 1975 р. працювала в Національному архіві в Оттаві, де, зокрема, займалася впорядкуванням архіву І. Киріяка (упродовж 1976–1977 рр.).
Від 1936 р. брала активну участь у діяльності Союзу українок Канади (СУК). Була членкинею відділу у провінції Манітоба: 1936–1941 рр. виконувала обов’язки секретарки, у 1941–1942 рр. – голови екзекутиви. Від 1942 р. входила до складу центральної управи СУК у Вінніпезі: спочатку обіймала посаду секретарки, а впродовж 1948–1954 рр. – голови.
Належала до низки українських та канадських громадських, культурних і наукових інституцій, зокрема: Комітету українців Канади (1948–1954 рр. – крайова президентка; 1959–1962 рр. – керівниця жіночої секції), Української вільної академії наук у Канаді (від 1949 р.; 1956–1973 рр. – секретарка президії), Комітету українок Канади (від 1960 р. – голова управи), Української Могилянсько-Мазепинської академії наук, Осередку української культури й освіти, Товариства плекання рідної мови (у 1979–1982 рр. – голова; від 1982 р. – заступниця голови); Канадського жіночого клубу (від 1937 р.), Національної Ради жінок Канади (від 1957 р.; 1960 р. – членкиня Управи та керівниця комітету літератури і мистецтва), Канадського жіночого пресклубу (1965–1967 рр.), Канадського пресклубу (1969–1974 рр. – віцепрезидентки), Вінніпезької мистецької галереї, Манітобського театрального центру, Манітобського історичного товариства та ін.
Відзначена почесною нагородою мера Вінніпега «Community Service Award» (1965 р.) та грамотою Комітету українок Канади з нагоди 90-річчя поселення українців в Канаді.
Упорядниця праці Я. Рудницького «З української екзильної ідіолексики» (1981), редакторка та авторка передмов до низки книжкових видань українських авторів. Авторка книг і брошур «У Роковини 70-ліття Жіночого руху» (1954), «Інший світ – інші дні» (1959), «Життя величне і страдальне…» (1964), «Canadaʼs Cultural Heritage: Ukrainian Contribution» (1964), «Українці в Канаді» (1967), «Слов’янська література в Канаді» (1969), «The Ukrainians in Canada» (2 вид.; 1967, 1969), «До історії українців у Британській Колумбії» (1972), «Профілі діячів Української Народньої Республіки» (1980), ін.; бібліографічних праць «Матеріяли до франкіяни в Канаді (1910–1956)» (1957), «Літопис українського життя в Канаді» (у 8 т., 1961–1992), «Scripta manent» (1976).
У щорічних календарях газети «Український Голос» і пресі публікувала статті про український видавничий та жіночий рух у Канаді, матеріали на суспільні теми, біографічні нариси, есе, репортажі та рецензії.
Редакторсько-видавнича діяльність: редакторка тематичної сторінки «Літопис українського життя в Канаді» у газеті «Український Голос» (Вінніпеґ) упродовж 1947–1972 рр.
Публікаторська активність: «Мета» (Мюнхен), «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Слово на сторожі» (Вінніпеґ, Оттава, Монтреаль), «Сучасність» (Мюнхен, Ньюарк, Київ), «Український Голос» (Вінніпеґ); «Free Press Prairie Farmer» (Вінніпеґ), «Winnipeg Free Press» (Вінніпеґ).
Література: Архівна україніка в Канаді: довідник. Київ, 2010. С. 98–100; Барагура М. Редакцію відвідала видатна українсько-канадська діячка Ольга Войценко. Наше Життя. Нью-Йорк, 1979. Ч. 1. С. 17–18; Войценко О. Літопис українського життя в Канаді. Вінніпеґ, 1973. Т. 5. 464 с.; Едмонтон, 1982. Т. 6. 416 с.; Едмонтон, 1986. Т. 7. 545 с.; Едмонтон, 1992. Т. 8. 596 с.; Войценко О. Профілі діячів Української Народньої Республіки. Філадельфія, 1981. С. 3; Впорядковано спадщину І. Киріяка. Свобода. Джерсі-Сіті, 1977. Ч. 178. С. 2; Для Енциклопедії Українознаства. Наше Життя. Філадельфія, 1957. Ч. 10. С. 14; Збори Товариства Плекання рідної Мови. Свобода. Джерсі-Сіті, 1982. Ч. 139. С. 3; Історія «Українського Голосу» в біографіях його основоположників і будівничих. Вінніпеґ, 1995. С. 18–19; Ковальчук О. Войценко Ольга Петрівна. Українські історики ХХ століття: біобібліографічний довідник. Київ, 2004. Вип. 2. Ч. 2. С. 88; Короткий нарис постання і розвитку «Українського Голосу». Вінніпеґ, 2009. С. 10, 12; Марунчак Г. М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986. С. 115–116; Нова Управа Т-ва Плекання Рідної Мови. Свобода. Джерсі-Сіті, 1979. Ч. 93. С. 1; Ольга Войценко в Управі НЖРК. Жіночий Світ. Вінніпеґ, 1960. Ч. 7/8. С. 9; Приймається передплата на друге півріччя 1962 року на журнал «Сучасність»… Сучасність. Мюнхен, 1962. Ч. 6(18). 3 с. обклад.; Яцишин В. Войценко Ольга Петрівна. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2006. Вип. 13. С. 84–86; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984. Vol. V: St–Z. P. 729.
Електронні ресурси: Макух А., Сенькусь Р. Войценко Ольга Петрівна. Енциклопедія Сучасної України. https://esu.com.ua/article-27505 (дата звернення: 26.01.2025).
Світлина: Ювілейний Альманах «Українського Голосу» на відмічення 50-ліття праці «Українського Голосу» 1910–1960. Вінніпеґ, 1960. С. 77.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 30.01.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Войценко Ольга. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/voytsenko-olha/ (дата звернення: 00.00.0000).
