Андрусяк Микола Григорович [20.02.1902, с. Переволочна, тепер Золочівського р-ну Львівської обл. – 25.01.1985, м. Бостон, США] – публіцист, історик, педагог, громадський та культурний діяч.
Варіанти підпису: Никола Андрусяк, Нікола Андрусяк, Ник. Андрусяк, Н. Андрусяк.
Псевдоніми та криптоніми: Мстислав Всегоренко, Никон Всегоренко, Никандр Літописець, Немирон, Никон, Никон Немирон, М. Переволочинець; М. А., М. А-як, Н. А.
Народився у селянській родині Григорія та Анастасії (з дому – Рудко) Андрусяків. Початкову освіту отримав у народній школі рідного села, середню – в гімназіях Бродів, Золочева, Яворова (до 1919 р.) та у Львівській академічній гімназії (у 1921–1923 рр.). Вищу освіту здобував упродовж 1923–1928 рр. на філософському (згодом – гуманістичному) факультеті Львівського університету.
Учасник Національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. у складі Української Галицької Армії (з травня 1919 р.) та Армії Української Народної Республіки (з квітня до листопада 1920 р.).
Під час навчання в університеті брав участь у діяльності «Молодої громади» та «Студентської громади». Був фундатором і керівником другої, ініціював створення при ній секції «Історичний кружок». Після завершення студій у 1928–1929 рр. працював в гуманітарній дівочій гімназії «Рідної школи» у Львові. У серпні 1929 р. був мобілізований до польського війська.
У 1931 р. захистив наукову роботу, здобувши ступінь доктора філософії. З того часу й до початку Другої світової війни працював у бібліотеці Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), займався викладацтвом та науковою діяльністю. Дійсний член НТШ (з 1932 р.), член Історично-правничої секції Богословського наукового товариства (з 1936 р.) та Виділу товариства «Просвіта» (з 1939 р.). Співпрацював з Польською академією знань у Кракові та Польським історичним товариством. Обіймав посади ректора і викладача історії України в Робітничому університеті товариства «Сила» у Львові (у 1937–1938 рр.).
Впродовж жовтня – грудня 1939 р. працював на посаді проректора з навчальної частини у Львівському університеті. Згодом жив і працював у Кракові, Києві, від лютого 1942 р. – знову у Львові. У цей період співпрацював з «Українським видавництвом» (Краків, Львів), працював у відділі культури і освіти Київської міської управи (від листопада 1941 р. до лютого 1942 р.), брав участь у діяльності Українського історико-філологічного товариства у Празі (з 1941 р.). Також очолював Інститут історії України Української академії наук (від 20 жовтня 1941 р.), викладав у львівських навчальних закладах, працював бібліотекарем НТШ.
Від липня 1944 р. – на еміграції у Чехословаччині, Західній Німеччині (перебував у таборах для переміщених осіб), з 1950 р. – у США. Був активним діячем українського наукового та культурно-освітнього життя в діаспорі. Входив до складу Церковно-археографічної комісії Апостольського Візитатора для українців у Західній Європі, брав участь у діяльності Історично-філологічної секції НТШ на еміграції, Української вільної академії наук у США, Українського історичного товариства. Був редактором низки видаваних НТШ наукових, історично-краєзнавчих, мемуарних збірників. Викладав в Українському вільному університеті (Мюнхен) та в низці навчальних закладів у США.
Автор історичних і краєзнавчих праць, що виходили самостійними виданнями й друкувалися у наукових збірниках. У пресі публікував науково-популярні та популярні студії історико-краєзнавчої тематики, спогади, огляди української історіографії, біографічні та історичні нариси, есе, рецензії, відгуки на художні твори, наукові праці українських і європейських авторів.
Публікаторська активність: «Богословія» (Львів, Рим), «Вільна Україна» (Нью-Йорк), «Вістник», «Голос» (обидва – Львів), «Гомін України» (Торонто), «Діло», «Життя і Знання», «Записки Наукового товариства імені Шевченка», «Записки Чину Святого Василія Великого» (усі – Львів), «Київ» (Філадельфія), «Краківські Вісті» (Краків, Відень; співробітник), «Літературно-Науковий Вістник» (Львів), «Літопис Бойківщини» (Філадельфія), «Літопис Червоної Калини» (Львів), «Логос» (Торонто, Йорктон), «Мета», «Напередодні» (обидва – Львів), «Наш Вік» (Торонто), «Неділя», «Нова Зоря», «Новий Час» (усі – Львів), «Нові Дні» (Торонто), «Нові Шляхи», «Поступ» (обидва – Львів), «Пробоєм» (Прага), «Рідна Школа» (Львів), «Самостійна Україна» (Чикаґо), «Свобода» (Джерсі-Сіті, Нью-Йорк), «Студентський Прапор» (Львів), «Україна» (Київ), «Україна» (Париж), «Українська Книга» (Львів), «Українське Слово» (Житомир, Київ), «Український Історик» (Мюнхен, Нью-Йорк; співробітник), «Український Вістник» (Берлін), «Biuletyn Polsko-Ukraiński» (Варшава), «The Ukrainian Quarterly» (New York), ін.; «East European Problems» (New York), «Kwartalnik Historyczny» (Львів), «Sprawy Narodowościowe» (Варшава; Нью-Йорк), «The Slavonic and East European Review» (London), ін.
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 19; Герасимова Г. Андрусяк Микола Григорович. Українські історики ХХ століття: Біобібліограф. довід. Серія: Українські історики. Київ, 2004. Вип. 2, ч. 2. С. 10–12; Глаголюк В. Андрусяк Микола Григорович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1997. Вип. 4. С. 6–8; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVI–ХХ ст.). Київ, 1969. С. 232; Качкан В. Противник антрактів у дослідженнях історії України (наукові візії Миколи Андрусяка). Качкан В. Хай святиться ім’я твоє: Українознавство та пресологія (ХІХ – перша половина ХХ ст.). Львів, 1998. Кн. 3. С. 240–252; Кравченко С. Українські автори часопису «Biuletyn polsko-ukrainski» (Варшава, 1932-1938 рр.). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2011. Вип. 1 (19). С. 477; Кулеша Н. Українська преса у Німеччині 1919–1945 рр.: формування та функціонування: монографія. Львів, 2009. С. 126; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 31, 440; Т. 2: Н–Я. С. 396; Реєстр імен українського біографічного словника. Літери А–Б. Київ, 2008. С. 25; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2007. Т. 1: 1812–1890 рр. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук. С. 34; Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж.: у 3 т. / уклад.: М. М. Романюк, М. В. Галушко. Львів, 2003. Т. 3. Кн. 1: 1920–1928 рр. С. 395, 397; Т. 3. Кн. 2: 1929–1939 рр. С. 279, 667, 669, 670, 674, 709, 747; Чебан М. Микола Андрусяк (1902–1985): історико-краєзнавчі студії. Краєзнавство. Київ, 2009. № 1/2. С. 77–86; Чебан М. Микола Андрусяк (1902–1985). Львів, 2013. 86 с.; Чебан М. Микола Андрусяк. Історія історика. Львів, 2015. 356 с.; Чебан М. Микола Андрусяк та Університет Яна Казимира у Львові. Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія / за ред. Л. Зашкільняка, П. Сєрженґи. Львів, 2015. С. 295–302; Чебан М. Микола Андрусяк як історик й організатор науки. Український історичний збірник. 2009. Вип. 12. С. 381–394; Чишко В. С. Андрусяк Микола Григорович. Матеріали до Українського біографічного словника. Київ, 2006. Вип.1 С. 142–143; Ясь О. Микола Андрусяк та його наукова спадщина (матеріали до бібліографії). Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр.: у 2 ч. Київ, 2006. Ч. 13, част. 1. С. 313–342; Ясь О. В. Андрусяк Микола Григорович. Енциклопедія історії України: Київ, 2003. Т. 1: А-В. С. 88.
Електронні ресурси: Андрусяк Микола Григорович. https://uk.wikipedia.org/wiki/Андрусяк_Микола_Григорович (дата звернення: 12.10.2022); Зашкільняк Л. О. Андрусяк Микола Григорович. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Андрусяк,_Микола_Григорович (дата звернення: 12.10.2022); Качкан В. А. Андрусяк Микола Григорович. Енциклопедія Сучасної України [електронна версія]. https://esu.com.ua/article-44275 (дата звернення: 12.10.2022); Фелонюк А., Чебан М. Андрусяк Микола. Наукове товариство імені Шевченка: Енциклопедія [електронна версія]. https://encyclopedia.com.ua/entry-83 (дата звернення: 12.10.2022).
Світлина: Чебан М. Микола Андрусяк (1902–1985). Львів, 2013. Фронтиспіс.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 26.04.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Андрусяк Микола. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/andrusiak-mykola/ (дата звернення: 00.00.0000).
