Столяр-Митрович Марія Теодорівна [22.05.1927, с. Хмелівка, тепер Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 30.12.2015, поблизу Парижа, Франція] – публіцистка, громадсько-культурна діячка.
Дівоче прізвище: Столяр.
Народилася у сім’ї греко-католицького священника Теодора Столяра та Ольги з дому Олексишин, яка закінчила відділ фортепіано Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові. Молодша сестра журналістки і громадської діячки Лідії Лугової та членкині ОУН Галини Столяр, закатованої гестапо. 1931 р. родина переїхала до с. Суховоля на Бродівщині. Початкову освіту здобула у Суховолі. Навчалася у гімназії у Львові. Приєдналася до юнацтва Організації українських націоналістів.
1943 р. почала вивчати медицину і водночас активно займалася підпільною діяльністю. За наказом керівництва ОУН була відіслана до Відня, Австрії. Дорогою її перехопила поліція і скерувала на примусову роботу до Німеччини. Там їй вдалося таємно покинути цю працю і таки перебратися до Відня. Продовжила медичні студії і влаштувалася працювати до д-ра Зищука. Зокрема, займалася висиланням ліків через Словаччину до України.
Після звершення війни у 1946 р. отримала стипендію на продовження студій у м. Льєж, Бельгія. Була референткою юнацтва Спілки української молоді. Упродовж 1952–1954 рр. вивчала медицину у Парижі. Була активною у студентському громадському житті, очолювала студентську громаду Парижа. Водночас займалася публіцистичною працею у друкованому органі Товариства української студіюючої молоді ім. Міхновського.
Після одруження з філософом і публіцистом Кирилом Митровичем перервала навчання, занурившись у родинні клопоти. Від 1950-х рр. працювала медичною асистенткою. Водночас продовжувала займатися громадською працею. Вступила до Товариства українських жінок, очолювала його деякий час. Брала участь у міжнародних жіночих конгресах, форумах, виступала з доповідями про життя українських жінок в радянській Україні та на еміграції. Була багатолітньою головою Союзу українок Франції. Належала до ОУН і Середовища Української Головної Визвольної Ради.
Мешкала поблизу Парижа з родиною. Померла після інсульту.
Публікаторська активність: «Фенікс» (Мюнхен).
Література: Галів М. «Я не емігрувала, щоб жити, але щоб працювати для України та нашої Церкви…». Наше Життя. Нью-Йорк, 2016. Ч. 4. С. 15; Кирило Митрович. Від філософії Григорія Сковороди до міркувань в українському самостійницькому часописі «Сучасність». Роздуми, аналізи, розважання / упор. О. Панченко. Гадяч, 2024. С. 9, 17, 24–27; Лугова Л. Стежками минулого (Спогади). Буенос-Айрес, 1984. С. 167–186.
Світлина: Лугова Л. Стежками минулого (Спогади). Буенос-Айрес, 1984. С. 169.
Оксана Середа
Опубліковано: 14.05.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Столяр-Митрович Марія. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/stoliar-mytrovych-mariia/ (дата звернення: 00.00.0000).
