Процишин Жигмонт [1910, с. Кавсько, тепер Стрийського р-ну Львівської обл. – 27.06.1945, м. Ґент, Бельгія] – редактор, журналіст, письменник, громадсько-політичний діяч.
Варіанти правопису імені та прізвища: Zygmunt Procyszyn, Sygmunt Protsyshyn.
Псевдоніми та криптоніми: Павло Марійчин; Ж. П., Ж. Пр.
Народився у сім’ї Федора Процишина. Брат Осипа та Ярослава Процишиних. Навчався в Українській академічній гімназії у Львові, де й приєднався до Пласту, почав писати поезії. Після закінчення гімназії у 1928 р. продовжив студії на юридичному факультеті Львівського університету.
Став членом товариства «Просвіта». Належав до літературної групи націоналістичного спрямування «Листопад». Під час університетських студій дописував до львівської преси.
Належав до Союзу української націоналістичної молоді, Української військової організації та від 1929 р. – Організації українських націоналістів, поширював підпільну літературу, зокрема газету «Сурма». За свою політичну діяльність не раз заарештовувався польською владою і відбував ув’язнення.
У листопаді 1928 р. був заарештований за участь у демонстрації, перебував на лаві підсудних за звинуваченням у розповсюдженні нелегальної літератури. Був звільнений у червні 1929 р. У серпні 1930 р. знову був затриманий, а через три місяці – заарештований за приналежність до УВО та ОУН та участь у підпіллі. На суді, який тривав у жовтні–листопаді 1931 р., був засуджений до одного року ув’язнення.
Після звільнення виїхав на вищі студії до Католицького університету у м. Лювен (Бельгія), де навчався упродовж трьох з половиною років. У 1936 р. повернувся до Львова. 1937 р. виїхав до Бельгії. На еміграції продовжував активну журналістську діяльність – публікував статті в українській та бельгійській пресі.
Під час німецької окупації обіймав посаду професора української мови та славістики у Ґентському університеті (Бельгія).
Є автором збірки новел «Молоде покоління» (1933). У пресі публікував огляди міжнародного політичного життя, статті суспільно-політичної (націоналістичної) та літературної тематики, критичні замітки.
Редакторсько-видавнича діяльність: видавець і співредактор тижневика «Голос» Нації» (Львів) у 1936 р.
Публікаторська активність: «Голос Нації», «Діло», «Літературно-Науковий Вістник», «Львівські Вісті», «Назустріч» (усі – Львів), «Наступ» (Ужгород, Хуст, Прага), «Новий Час», «Перемога» (обидва – Львів) та ін.
Література: Автор «Молодого Покоління» про себе та літературу. Назустріч. 1934. Ч. 4. С. 2; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 332; Визначні постаті визвольної боротьби України (найновіша доба) / упоряд. Д. Чайковський. Ню Йорк, 1967. С. 96; Габор В. Українські часописи Ужгорода (1867–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2003. С. 444; Енциклопедія Українознавства: слов. част. / за ред. В. Кубійовича: в 11 т. Львів, 1996. Т. 6. С. 2385; Ж. П. [Процишин Ж.] Із Заходу на Схід. Голос Нації. 1936. Ч. 4. С.5; Зізнання обвинувачених. Діло. 1929. 21 черв. С. 5; Ісаюк О. Студенти львівського університету – учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.). Український визвольний рух: наук. зб. Львів, 2015. № 20. С. 104, 106, 118; Книш З. Далекий приціл. Українська Військова Організація в 1927–1929 роках. Торонто, 1967. С. 290–296, 305–308; Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920–1939 роки. Київ, 2007. С. 120, 123, 475, 794; Онацький Є. Мала українська енциклопедія. Буенос Айрес, 1963. Кн. 12: Літери По-Риз. С. 1528; Сварник Г. Листування Юрія Липи з Дмитром Донцовим. Українські проблеми. 1995. № 3/4. С. 152; Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж: у 3 т. Львів: Світ, 2003. Т. 3. Кн. 2: 1929–1939 рр. С. 426, 645; Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові (На 100-річчя першого українського іспиту зрілости). Мюнхен; Філядельфія, 1982. Ч. 2. С. 319.
Світлина: Назустріч. 1934. Ч. 4. С. 2.
Оксана Середа
Опубліковано: 12.05.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Процишин Жигмонт. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/protsyshyn-zhyhmont (дата звернення: 00.00.0000).
