Кравців Зиновія Миколаївна [20.06.1910, с. Вовків, тепер Львівського р-ну Львівської обл. – 09.10.1951, с. Кузурово Томської обл., Росія] – публіцистка, педагогиня, громадська діячка.
Варіанти підпису: З. Кравцівна, Зин. Кравцівна, Зиновія Кравцівна.
Криптоніми: З., К. З., Кр. З., З. К., З. Кр.
Псевдо: Веселка, Ластівка.
Народилася у сім’ї отця Миколи та Олени (з Богачевських) Кравцівих. Сестра Богдана Кравціва. Від 1918 р. проживала у містечку Лопатин (тепер – Шептицького р-ну Львівської обл.), де її батько був парохом. Освіту здобувала у Приватній дівочій гімназії «Рідної школи» у Львові (закінчила 1930 р.) та у львівській Вищій торговельній школі.
З гімназійної лави вела активну громадську діяльність, вступила до 33 Пластового куреня ім. Ольги Кобилянської й Організації українських націоналістів. Як членкиня ОУН керувала розповсюдженням патріотичної літератури в жіночих школах Львова, вела вишколи з історії України, української мови й літератури. Під час вищих студій долучилася до роботи Товариства ім. Петра Могили, товариства «Рідна школа», розпочала співпрацю з українською пресою.
Зазнала переслідувань польської поліції. Уперше була заарештована в жовтні 1933 р. й засуджена до чотирьох років позбавлення волі. Ув’язнення відбувала в тюрмі у Золочеві (тепер – Львівської обл.). Вдруге була заарештована наприкінці літа 1939 р., а на початку вересня запроторена до концтабору в м. Береза-Картузька (тепер – Білорусь).
З початком Другої світової війни повернулася до Львова, але незабаром переїхала до Кракова. Підтримувала зв’язки з ОУН, разом з чоловіком Олександром Косівим відкрила книгарню. Після відступу радянських військ переїхала в Галичину.
У 1944 р. родині Кравців–Косів не вдалося емігрувати. Подружжя оселилося у с. Лопушна (тепер – Львівського р-ну Львівської обл.). Зиновія відійшла від політичної діяльності та журналістики, присвятила себе родині (у подружжя народилося четверо синів) і вчителюванню. Влітку 1950 р. родину було вивезено на так зване «спецпоселення» до Сибіру (с. Куроліно Томської обл.).
У її творчому доробку – новели, літературні портрети (М. Коцюбинського, В. Стефаника, Лесі Українки, М. Хвильового, Т. Шевченка), статті, нариси, есе (присвячені формуванню пам’яті про національно-визвольні змагання, проблемам освіти й виховання дітей та юнацтва, просвіти дорослих, ролі особистості письменника та його творчості у поступі нації, питанням емансипації тощо), а також рецензії й замітки зі студентського життя.
Редакційно-видавнича діяльність: членкиня редакційної колегії журналу «Студентський Вістник» (Львів).
Публікаторська активність: «Голос», «Голос Нації», «Дорога», «Напередодні», «Обрії», «Студентський Вістник», «Студентський Шлях» (усі – Львів).
Література: Дроздовська О. Малознані імена історії української журналістики: Зиновія Кравців (1910–1951). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2018. Вип. 8(26). С. 303–322; Мельник Н. С. Кравціви. Священича родина: монографія. Львів, 2024. С. 185–225.
Світлина: Приватний архів родини Кравцівих.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 23.09.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Кравців Зиновія. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/kravtsiv-zynoviia/ (дата звернення: 00.00.0000).
