Лащенко Галина

79

Лащенко Галина Ростиславівна [17.11.1911, м. Київ – 10.11.1999, м. Нью-Йорк, США] – журналістка, публіцистка, письменниця, громадська діячка.

Народилася у сім’ї правника Ростислава Лащенка та Марії Кабачкової. Сестра письменника і журналіста Олега Лащенка, небога педагога й письменника В’ячеслава Лащенка.

У 1920 р. разом з родиною емігрувала до Тарнова (Польща), а 1921 р. переїхала до Праги. Після закінчення гімназії деякий час студіювала музикознавство в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова (клас фортепіано Нестора Нижанківського). Згодом продовжила навчання на філологічному факультеті Карлового університету. Тут 1936 р. захистила докторську дисертацію (славістика). Працювала у бібліотеці Клементінум (тепер – Національна бібліотека Чеської Республіки). Наприкінці 1930-х рр. побралася з лікарем Миколою Тетерніковим.

У 1938 р. переїхала до Парижа. Під час Другої світової війни брала участь у діяльності похідних груп Організації українських націоналістів (А. Мельника) на східній Україні: двічі побувала у Києві, була головою жіночої секції при відділі пропаганди. У 1945 р. переїхала до Німеччини.

Від 1949 р. проживала у США. Друкувалася в українських дитячих і жіночих часописах, у літературних додатках до суспільно-політичних пресових видань. Брала активну участь в українському жіночому русі, належала до управи жіночої організації Український золотий хрест, була культурно-освітньою референткою Світової федерації українських жіночих організацій, членкинею Українського літературно-мистецького клубу в Нью-Йорку.

Похована на кладовищі в Нью-Йорку.

Авторка збірки оповідань «Діти» (1943), праці «Terra incognita», спогадів про В. Кандибу, О. Лятуринську,  З. Мірну, М. Радиша, О. Телігу, ін. У календарі-альманасі «Дніпро» (Львів), пресі друкувала оповідання, спогади, статті на теми жіночого руху, виховання української молоді, завдань родини, про організацію дитячих садків і гуртків, діяльність національних громадських інституцій в еміграції, літературні портрети, репортажі та кореспонденції про події українського культурного життя, інтерв’ю.

Публікаторська активність: «Волинь» (Рівне), «Дозвілля» (Берлін), «Жіночий Світ» (Вінніпеґ), «Київ» (Філадельфія), «Назустріч» (Львів), «Наш Клич» (Буенос-Айрес), «Наше Життя» (Філадельфія, Нью-Йорк), «Наші Дні» (Львів), «Неділя» (Швайнфурт, Ашафенбурґ, Авґсбурґ), «Овид» (Чикаґо), «Пороги» (Буенос-Айрес), «Самостійна Україна» (Нью-Йорк, Чикаґо, Київ), «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Українка» (Костопіль), «Український Самостійник» (Ліберці, Прага).


Література: Бура Л. Літописець. Наше Життя. Філадельфія, 1966. Ч. 11. С. 11–12; В. М. Лащенко-Тетернікова Галина. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2012. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 2: Л–Р. С. 9; Із щирим жалем повідомляємо… Свобода. Джерсі-Сіті, 2000. Ч. 7. С. 31; Галина Лащенко. Самостійна Україна. Нью-Йорк, 1957. Ч. 12. С. 1–2; Гуменюк О. Історичний календар. Наше Слово. 2017. № 45; Книга мистців і діячів української культури учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954. Торонто, 1954. С. 144; Кулеша Н. Українська преса у Німеччині 1919–1945 рр.: формування та функціонування: монографія. Львів, 2009. С. 185; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 174; Т. 2: Н–Я. С. 347; Савка М. Українська еміграційна преса у Чехословацькій Республіці (20–30-ті рр. ХХ ст.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2002. С. 253; Середа О. Журнал «Наші Дні» (1941–1944 рр.): літопис українського культурного життя під окупацією. Пресознавство. Львів, 2024. Вип. 4. С. 152; Сидоренко Н., Сидоренко О. Журналістська «планета Ді-Пі»: Українська преса у таборах військовополонених, переміщених осіб і біженців після ІІ Світової війни (1945–1950). Київ, 2000. С. 86; Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядкування В. Просалової. Донецьк, 2012. С. 271.

Електронні ресурси: Лащенко Галина Ростиславівна. https://uk.wikipedia.org/wiki/Лащенко_Галина_Ростиславівна (дата звернення: 10.03.2026); Мацько В. П. Лащенко Галина Ростиславівна. Енциклопедія сучасної України [електронна версія]. https://esu.com.ua/article-53482 (дата звернення: 10.03.2026).

Світлина: Музей української діаспори https://diaspora.com.ua/ukrayinska-pysmennyczya-galyna-lashhenko-1960-ti-praga-muzej-ukrayinskoyi-diaspory/ (дата звернення: 10.03.2026).

Олеся Дроздовська

Опубліковано: 13.03.2026.



Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.

Як нас цитувати: Дроздовська О. Лащенко Галина. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/lashchenko-halyna/ (дата звернення: 00.00.0000).



 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я