Гаврилюк Володимир Симеонович [19. 07. 1904, с. Зарваниця, тепер Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. – 15.02.2000, м. Монреаль, Канада] – редактор, публіцист, критик, живописець, поет.
Псевдоніми: Тербич, Теребович; В. Г., В. Г-к, вг.
Народився у сім’ї священника о. Симеона Гаврилюка. Початкову освіту здобував у народній школі у с. Ріпнів, потім у гімназії в м. Кам’янка-Струмилова (тепер – м. Кам’янка-Бузька). Коли родина переїхала до Львова, вступив до Української академічної гімназії, яку закінчив 1923 р.
Упродовж 1923–1924 рр. студіював у Мистецькій школі Олекси Новаківського та відвідував приватну студію професора Фелікса Виґживальського у Львові. Перервав навчання і виїхав до Кракова, де впродовж 1924–1930 рр. навчався на відділі рисунка в Академії мистецтв. Повернувшись до Львова, відвідував курси декорації у Художньо-промисловій школі.
Ще у середині 1920-х рр. проявив себе як поет і публікував вірші у львівській пресі. Брав участь у численних мистецьких виставках, був членом об’єднання «Руб» та Асоціації незалежних українських мистців.
Упродовж 1936–1939 рр. учителював у гімназіях Бродів та Кременця, викладав у Рівненській гімназії, а під час німецької окупації керував Глинянською промисловою школою.
Наприкінці Другої світової війни виїхав до Австрії, а звідти – до Франції. Врешті 1949 р. осів у Канаді: у Монреалі працював у фірмі оголошень, писав поезії, публікував критичні статті в українській пресі. Помер після тривалої важкої хвороби.
Публікував статті та рецензії літературно-мистецької тематики. Автор низки поетичних збірок. Здійснював художнє оформлення журналів «Дні» та «Кіно».
Редакторсько-видавнича діяльність: заступник відповідального редактора часопису пластової молоді «Віник» (Львів); член редакційної колегії журналу «Дажбог» (Львів) у 1934 р.; співредактор (разом із Богданом-Ігорем Антоничем, Володимиром Ласовським і Степаном Луциком) часопису «Карби» (Львів).
Публікаторська активність: «Гомін України» (Торонто), «Дажбог», «Дні», «Карби» (усі – Львів), «Краківські Вісті» (Краків; Відень), «Новий Час», «Станиславівське Слово» (обидва – Львів), «Сучасна Україна» (Мюнхен; ін.), «Українська літературна газета» (Мюнхен), «Українське Слово» (Станиславів), «Холмська Земля» (Краків).
Література: Володимир Ласовський / ред. Мирослава Ласовська-Крук. Торонто, 1980. С. 9; Гаврилюк Володимир. Мистецтво = L’Art: іст.-бібліогр. комплекс / уклад. С. Д. Романюк. Львів, 2013. С. 166–168; Калинець І. Знане і незнане про Антонича: матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича. Львів, 2011. С. 116, 165; Кулеша Н. Гаврилюк Володимир Семенович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2013. Вип. 20. С. 89–91; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 560; Т. 2: Н–Я. С. 288, 290, 387, 512; Ласовський В. Володимир Гаврилюк. Два русла творчости. Естафета. 1970. Ч. 1. С. 153–155; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 185.
Електронні ресурси: Волошин Л. Володимир Гаврилюк – мистець високого лету. Zbruč. 2017. 19 лип. https://zbruc.eu/node/81601 (дата звернення: 18.08.2024).
Світлина: Фрагмент групової світлини «Учні школи та О. Новаківський на І виставці УТПМ у Промисловому музеї, м. Львів». 1931 р. з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
Оксана Середа
Опубліковано: 11.01.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Гаврилюк Володимир. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/havryliuk-volodymyr/ (дата звернення: 00.00.0000).
