Хомик Артим Якович [12.06.1878, с. Нижні Луб’янки, тепер Тернопільського р-ну, Тернопільської обл. – 10.03.1921, м. Відень, Австрія] – журналіст, публіцист, письменник, педагог, громадський діяч.
Псевдоніми та криптоніми: А. Нехомик, Яковенко, А. Яковенко, Spectator, Spektator; А. Х.
Народився у сім’ї маляра-самоука Якова Хомика та Катерини Копровської. Брат Олександра Хомика.
Навчався у Бережанській гімназії, вивчав фізику й математику у Львівському університеті. Студії закінчив у 1903 р., а згодом, після однорічної військової служби, опановував іноземні мови у цьому ж навчальному закладі. Належав до гуртка бережанської учнівської молоді «Молода Україна» та львівської «Академічної Громади».
Працював у державних і приватних гімназіях у Бережанах, Тернополі, Перемишлі, Золочеві, Копичинцях (був директором), Яворові та Городенці. Публікував у пресі прозові твори малих літературних жанрів.
Улітку 1914 р. поїхав на Наддніпрянщину, де його застав початок Першої світової війни. Деякий час проживав у лісництві біля м. Сівськ (тепер – Сєвськ, Росія) в Микити Шаповала, працював помічником лісника.
Після лютого 1917 р. переїхав до Києва. Обіймав посади редактора у видавництвах «Дніпросоюз» і «Вернигора», брав участь у діяльності творчої студії «Майстерня мистецького слова». Певний час викладав в Українському народному університеті, читав лекції на просвітницьких курсах. Був близьким до Української партії соціалістів-самостійників та співзасновником Союзу української державності.
У січні 1919 р. як перекладач і кореспондент був введений до складу Дипломатичної місії Української Народної Республіки, яка направлялася на Паризьку мирну конференцію. Через бюрократичні формальності залишився у Відні. Тут продовжив журналістську діяльність, був співзасновником і співробітником низки українських пресових видань, брав участь у створенні Союзу українських журналістів і письменників (увійшов до складу першої управи).
Помер від сухот. Похований на кладовищі віденської дільниці Оттакрінґ (шістнадцятий район Відня).
Автор підручника «Коротка географія України» (1917), брошури «Всеросійські Установчі збори чи Всесвітній Міжнародний конгрес?» (1917), збірки новел «Всесильний доляр і инші новелі» (1922; вийшла посмертно), роману «Титан» (друкований у періодиці). У пресі публікував статті суспільно-політичної проблематики, а також подорожні нариси, есе, рецензії та новели.
Редакторсько-видавнича діяльність: член редакційної колегії газети «Відродження» (Київ) у 1918 р. та журналу «Воля» (Відень) у 1919–1921 рр.; співзасновник журналу «На Переломі» (Відень) у 1920 р.
Публікаторська активність: «Боротьба» (Відень), «Відродження» (Київ), «Воля» (Відень), «Книга» (Відень), «Літературно-Науковий Вістник» (Львів, Київ), «На Переломі» (Відень), «Нове Слово» (Вінниця), «Полтавська Громада» (Полтава), «Сміх» (Відень), «Українська Республіка» (Київ), «Українська Хата» (Київ), «Шлях» (Катеринослав), «Eastern Europe» (Париж).
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 400; Гуцал П. Знаний і незнаний Артим Хомик. Вільне життя плюс. Тернопіль, 2010. 20 січ. С. 6; Дроздовська О. Артим Хомик (1878–1921): етапи життя і журналістської діяльності. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 329–346; Мазурак Я, Мельничук Б. Хомик Артим. Тернопільський Енциклопедичний Словник. Тернопіль, 2008. Т. 3: П–Я. С. 555; Українська преса в Україні та світі: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук, М. М. Комариця, Н. М. Кулеша. Львів, 2019. Т. 5: 1917 р. С. 303; Львів, 2020. Т. 6: 1918 р. С. 39, 42, 206; Львів, 2022. Т. 7: 1919 р. С. 71, 337, 609; Львів, 2024. Т. 8: 1920 р. С. 196, 281; Храмович Х. «Живемо на досвітку нової доби»: Артим Хомик та його публікації у журналі «На Переломі» (Відень, 1920). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2015. Вип. 5(23). С. 537–550; Чернієнко В. Листи Артима Хомика до Івана Франка. Українське літературознавство. Київ, 2018. Вип. 83. С. 302–313; Шелест Г. Ю. Артим Хомик – західноукраїнський письменник і журналіст. Мова і культура. Київ, 2016. С. 101–104; Шелест Г. Ю. Постать Артима Хомика на тлі своєї доби. Східнослов’янська філологія: зб. наук. праць. Горлівка, 2006. Вип. 8: Літературознавство. С. 103–109.
Електронні ресурси: Гуцал П. «Все, що він писав, було яскраве, талановите і ущипливе…». Тернопільська мережева газета. https://gazeta.te.ua/vse-shho-vin-pysav-bulo-yaskrave-talanovyte-i-ushhyplyve/ (дата звернення: 18.11.2025).
Світлина: Хомик А. Всесильний доляр і инші новелі. Київ; Відень; Львів, 1922.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 18.11.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Хомик Артим. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/khomyk-artym/ (дата звернення: 00.00.0000).
