Хомик Олександр Якович [07.03.1891, м. Бережани, тепер Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 30.03.1929, м. Перемишль, тепер Польща] – журналіст, редактор, літератор.
Варіант імені: Лесь.
Псевдоніми та криптоніми: А. Жабченко, Емеритований тенор, Лесик?, Лесь Х-к, Лесько?; О. Х., О. Х-к, Х.?
Народився у сім’ї маляра-самоука Якова та Катерини (з Копровських) Хомиків. Брат Артима Хомика.
Навчався у народній школі в Бережанах. Тут закінчив перший клас гімназії. Через переїзд родини до Львова, продовжив здобувати освіту в Українській академічній гімназії та торговій академії (закінчив у 1910 р.). Студіював філологічні науки у Львівському університеті (не завершив). Займався торговими справами та організаційно допомагав батькові в малярській роботі.
Влітку 1914 р. був мобілізований в австрійську армію і воював на Галицькому фронті. Восени наступного року потрапив у російський полон, з початку 1917 р. перебував у таборі для військовополонених у Старобільську (тепер Луганської обл.).
На початку 1918 р. прибув у Київ. Примкнув до Української соціалістичної партії, брав участь у підготовці до випуску її друкованих матеріалів. Служив деякий час у Пресовій Кватирі Дієвої армії УНР. В 1920 р. виїхав у Відень, де перебував його брат Артим, брав участь в еміграційному літературному житті. Разом з Микитою Шаповалом працював над виходом у світ збірки творів свого брата «Всесильний долар та інші оповідання» (1922).
У 1920-х рр. жив у Перемишлі. Очолював відділ залізних товарів у Повітовому союзі кооператив. Одночасно був діяльним в українському громадсько-культурному житті. Займався просвітницькою та громадською діяльністю, дописував до львівських часописів.
Автор книжки «Український видавничий рух в Києві» (Львів, 1920). У пресі публікував інтерв’ю з українськими державними, політичними та військовими діячами УНР і ЗУНР, репортажі, фейлетони, новели, гуморески.
Помер у шпиталі після серцевого нападу.
Редакторсько-видавнича діяльність: секретар редакції «Робітничої газети» (Київ, Вінниця, Рівне, Кам’янець-Подільський) в 1918–1920 рр.; відповідальний редактор журналу «Будяк» (Львів) у 1923 р.
Публікаторська активність: «Будяк», «Діло» (обидва – Львів), «Відродження» (Київ), «Життя і Мистецтво», «Зиз» (обидва – Львів), «Музагет» (Київ), «Українська Трибуна» (Варшава), ін.
Література: Дроздовська О. Невідомі сторінки історії української журналістики: Олександр Хомик (1891–1929 рр.). Персоналістика українознавства як світоглядний феномен: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (20–22 травня 2021) (до 25-річчя відкриття кафедри українознавства і філософії). Івано-Франківськ, 2021. С. 137–141; Посмертні згадки. Олександер Хомик. Діло. 1929. Ч. 79. 10 квітня. С. 6; Рубльов О. Між конфронтацією й толеруванням: галичани – українці й поляки – у часи Першої світової війни та Української революції. Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / відп. ред. М. Крикун. Львів, 2006–2007 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наук. праць). Вип. 15. С. 613; Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-і роки ХХ століття). Київ; Нью-Йорк: МП «Леся», 2006. С. 213–216.
Архівні матеріали: Державний архів Тернопільської області. Фонд Р-3572. Опис 2. Справа 3. Арк. 12 зв.
Петро Гуцал, Олеся Дроздовська
Опубліковано: 05.03.2025.
Оновлено: 18.11.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Гуцал. П., Дроздовська О. Хомик Олександр. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/khomyk-oleksandr/ (дата звернення: 00.00.0000).
