Ласовський Володимир Созонтович [03.07.1907, с. Сороки, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 11.11.1975, м. Нью-Йорк, США] – редактор, публіцист, критик, театрознавець, сценограф, художник, педагог, культурно-громадський діяч.
Криптоніми: В. Л., В. Лас., Лас., лас., Ласов.
Народився у сім’ї народного вчителя Созонта Ласовського та Антоніни з дому Дудзік. Упродовж 1915–1919 рр. родину вимушено евакуювали на Донбас, де батько вчителював у Бахмуті. Після повернення до Галичини навчався у гімназії в Бучачі, яку закінчив 1927 р. Від 1928 р. студіював у Мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, а після її завершення 1933 р. стажувався у Модерній академії Фернана Леже у Парижі.
1932 р. був одним з організаторів творчої молодіжної групи «Руб» у Львові. Того ж року вступив до Асоціації незалежних українських мистців, брав участь у її виставках. 1939 р. мав персональну виставку своїх творів у Львові.
Упродовж 1939–1941 рр. працював в Інституті народної творчості. Під час німецької окупації Львова очолював Спілку українських образотворчих мистців, Кабінет декоративно-прикладного мистецтва Інституту народної творчості, заснував «Театр малих форм».
1944 р. виїхав до Австрії, перебував у таборах для переміщених осіб – у Куфштайні був директором табірного театру, у Ґраці організовував мистецькі виставки, у Ляндеку викладав у таборовій мистецькій школі.
1946 р. переїхав до Парижа, був головою Українського товариства прихильників мистецтва. 1948 р. емігрував до Аргентини, оселився в Буенос-Айресі, де співорганізував театральну студію ім. Леся Курбаса. 1956 р. був директором і режисером створеного ним у Буенос-Айресі лялькового театру.
1959 р. перебрався до США, оселився у м. Нью-Йорк. Разом із Святославом Гординським розписував українські церкви Америки. 1960 р. започаткував Театральну студію в Нью-Йорку. Аби заробити на прожиття, змушений був працювати робітником на фабриці. Паралельно продовжував громадсько-культурну діяльність.
Упродовж 1959–1975 рр. належав до Наукового товариства імені Шевченка та управи нью-йоркського відділу Об’єднання мистців-українців Америки, брав участь у його численних виставках у США та Канаді. Також був членом Асоціації діячів української культури.
У 1973–1975 рр. очолював Раду у справах культури при Світовому конгресі вільних українців. Похований на українському цвинтарі у Бавнд Бруку, штат Нью-Джерсі.
У пресі писав мистецтвознавчі статті, критичні огляди на теми кіно, театру, фотографії, нариси про українських митців, рецензії на книжкові новинки, виставки та мистецькі заходи.
Редакторсько-видавнича діяльність: член редакційної колегії часопису «Карби» (Львів) у 1933 р., журналу «Дажбог» (Львів) у 1934 р.
Публікаторська активність: «Арка» (Мюнхен), «Вісник» (Нью-Йорк), «Гомін України» (Торонто), «Дажбог» (Львів), «Естафета» (Нью-Йорк, Торонто), «Жіноча Доля» (Коломия), «Звено» (Інсбрук), «Карби» (Львів), «Ми» (Варшава), «Мистецтво» (Львів), «Назустріч» (Львів), «Овид» (Буенос-Айрес, Чикаго), «Свобода» (Джерсі-Сіті, ін.), «Українські Вісти» (Львів).
Ілюстрування часописів: оформляв обкладинки журналу «Дажбог», логотип часопису «Жіноча Доля».
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 231; Володимир Ласовський / ред. Мирослава Ласовська-Крук. Торонто, 1980. С. 23, 25, 28; ; Головата Л. Літературно-мистецька періодика і збірники української европейської еміграції другої половини 1940-х років: бібліогр. довід. Львів, 2019. С. 79, 124; Головацький І. Ласовський Володимир. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2001. Вип. 8. С. 164–165; Дроздовська О. Володимир Ласовський – популяризатор українського мистецтва. Мистецька культура: історія, теорія, методологія: тези доп. VII Міжнар. наук. конф. (Львів, 30 вересня 2019 р.). Львів, 2019. С. 138–141; Козак-Еко Е. Торги у четверги. Сучасність. 1984. № 9. С. 58; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 460, 552; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 239.
Cвітлина: Володимир Ласовський: Альбом. Торонто, 1980. С. 33.
Оксана Середа
Опубліковано: 22.01.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Ласовський Володимир. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/lasovskyy-volodymyr/ (дата звернення: 00.00.0000).
