Дражевська Любов Артемівна [12.09.1910, м. Харків – 29.04.2006, м. Нью-Йорк, США] – журналістка, геологиня, культурна і громадська діячка.
Псевдоніми: Любов Слобожанка; Л. Д.
Народилася у сім’ї громадсько-політичного і кооперативного діяча Артема Дражевського та лікарки Олени Дражевської (з дому Устінова). Сестра мисткині Віри Дражевської, дружина літературознавця Юрія Лавріненка (побралася 1929 р., розлучилася 1941 р.).
Навчалася на літературному відділі Харківського інституту народної освіти (у 1928/1929 навчальному році), на курсах техніків-геологів та на геолого-географічному факультеті Харківського педінституту профосвіти (у 1933–1935 рр.). Як донька і дружина репресованих радянською системою виключалася з обох навчальних закладів.
Працювала у видавництві «Українська радянська енциклопедія» (Харків). Брала участь у геологічних експедиціях у різних регіонах СРСР, зокрема на Північному Кавказі (1932 р. та 1935–1941 рр.). Початок німецько-радянської війни застав її у м. Нальчик.
У січні 1943 р. переїхала до Києва, а згодом разом з матір’ю та родиною сестри через Житомир і Львів емігрувала до Німеччини. Певний час проживала у таборі для переміщених осіб Mainz-Kastel. Згодом оселилася у Франкфурті-на-Майні, де працювала перекладачкою у Центральному представництві української еміграції. Упродовж 1946–1948 рр. навчалася у Франкфуртському університеті. Крім того, займалася громадською діяльністю, зокрема була членкинею Головної управи Об’єднання українських жінок на еміграції. У 1949 р. входила до делегації, відрядженої до США з метою організації підтримки українських емігрантів у Західній Німеччині.
Наприкінці серпня 1949 р. переїхала до США й оселилася у Нью-Йорку. З 1950 р. як пресова референтка й редакторка співпрацювала з Українською вільною академією наук (УВАН), входила до управи Академії. Багато років обіймала посаду асистентки редактора наукового збірника УВАН «The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.». Була обрана членкинею-кореспонденткою УВАН.
Упродовж 1951–1954 рр. працювала редакторкою і перекладачкою на радіо «Голос Америки», пізніше готувала матеріали для радіостанції «Свобода». Належала до журналістичної секції при Літературно-мистецькому клубі у Нью-Йорку. У жовтні 1951 р. увійшла до управи секції й обіймала посаду секретарки. Входила до Союзу українок Америки, згодом стала почесною членкинею цієї організації.
У 1958 р. здобула ступінь магістра геології в Колумбійському університеті й упродовж 1961–1977 рр. працювала кураторкою геології в Патерсонському університеті. У 1976–1993 рр. була членкинею управи Українського музею у Нью-Йорку. Від 1979 р. очолювала Комісію преси й публікацій цієї інституції, а від 1982 р. обіймала посаду заступниці голови управи. Займалася редакційно-видавничою діяльністю, зокрема входила до редакційної колегії видання «Симон Петлюра. Статті, листи, документи» (1956, т. 1; 1979, т. 2), 2-го тому енциклопедії «Ukraine» (1988) й Комітету УВАН для видання праці Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (1970).
Авторка нарису «Олена Пчілка – зірка українського відродження», що увійшла до видання «Визначні жінки України» (1950), праць «The Geology of Paterson» (1976), «Review of USSR Publications in Selected Fields of Engineering Soil Science» у виданні «Reviews in Engineering Geology» (1962) та «Діяльність органів самоврядування і громадських організацій у Харківській області в 1941–43 рр.» у виданні «Доповіді і повідомлення [Української вільної академії наук у США]» (1995, вип. 2). У пресі друкувала спогади, матеріали викривального характеру про радянську репресивну політику в Україні, про українське еміграційне життя й про видатних культурних та громадських діячів, публікації, присвячені питанням виховання українських дітей і молоді, літературні огляди, нариси, репортажі, інтерв’ю та ін.
Редакційно-видавнича діяльність: співредакторка бюлетеня «Новини з Академії» (Нью-Йорк) з 1981 р.
Публікаторська активність: «Березіль» (Харків, Київ), «Громадянка» (Авґсбурґ), «Листи до Приятелів» (Нью-Йорк), «Народна Воля» (Олифант, Скрентон), «Наша Віра» (Київ), «Наше Життя» (Філадельфія, Нью-Йорк), «Нові Дні» (Торонто), «Родовід» (Київ), «Свобода» (Джерсі-Сіті, Шамоків, Мт. Кармель, Олифант, Скрентон, Нью-Йорк), «Слово і Час» (Київ), «Сучасність» (Мюнхен, Ньюарк, Київ), «Україна» (Київ), «Український Голос» (Вінніпеґ), «Українські Вісті» (Новий Ульм; Детройт), альманах «Хроніка 2000» (Київ), ін.
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 131; В. М. [Маркусь В.]. Дражевська Любов. Енциклопедія Української Діяспори. Нью-Йорк; Чікаґо, 2009. Т. 1: Сполучені Штати Америки. Кн. 1: А–К. С. 256; Гумецька А. Любов Артемівна Дражевська. Наше Життя. Нью-Йорк, 2000. Ч. 12. С. 5–6; Данилюк-Терещук Т. Культурологічні рефлексії Любові Дражевської: Олена Пчілка. Леся Українка і родина Косачів в історії української світової культури: наук. зб.: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народження Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лютого 2021 року. Луцьк, 2021. С. 7–8; Доценко Р. Заслужена українка еміґрантської України. Наше Життя. Нью-Йорк, 2007. Ч. 4. С. 4–7; Дражевська Л. Діяльність органів самоврядування і громадських організацій у Харківській області в 1941–43 рр. Доповіді і повідомлення [Української вільної академії наук у США]. Нью-Йорк, 1995. № 2. С. 5; Дражевська Л. Коротко про моє життя. Наше Життя. Нью-Йорк, 1984. Ч. 5/6. С. 12; Кіц О. Дражевська Любов Артемівна. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2007. Вип. 14. С. 352—353; Одарченко П. В., Доценко Р. І. Дражевська Любов Артемівна. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2008. Т. 8: Дл–Дя. С. 376; Рибальченко Р. К. Харківська культурна еміграція 1942–1943 років. Харків, 2004. С. 105–107; Рибачок І. Журнал «Громадянка» як джерело до вивчення діяльності Об’єднання українських жінок на еміграції. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». Острог, 2019. Вип. 29. С. 135, 136; Сидоренко Н. Дражевська Любов. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2004. Вип. 11. С. 134–135; Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості : словник-довідник / упорядкув. В. А. Просалової. Донецьк, 2012. С. 151–152; Українські журналістки при праці. Наше Життя. Філадельфія, 1951. Ч. 12. С. 24;. Encyclopedia of Ukraine / edited by V. Kubijovyč. Toronto; Buffalo; London, 1985. Vol. 1. P. 759.
Електронні ресурси: Дражевська Любов Артемівна. Архів знань. https://harne.wikimedia.cx.ua/a/349365 (дата звернення: 04.11.2026); Дражевська Любов Артемівна. https://uk.wikipedia.org/wiki/Дражевська_Любов_Артемівна (дата звернення: 04.11.2026).
Світлина: Наше Життя. Нью-Йорк, 1984. Ч. 5/6. С. 12. Реставрацію світлини виконано за допомогою ШІ.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 06.11.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Дражевська Любов. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/drazhevska-liubov/ (дата звернення: 00.00.0000).
