Пеленський Євген Юлій Осипович [03. 01. 1908, м. Стрий, тепер Стрийського р-ну Львівської обл. – 29.09.1956, м. Сідней, Австралія] – видавець, редактор, журналіст, публіцист, літературознавець, бібліограф.
Варіанти підпису: Ю. Пеленський.
Псевдоніми і криптоніми: Буй тур, Буй-Тур, Буй-тур, Пл. Буй-Тур, Буйтур, Дагор, М. Дагор, Євген, Іренко, Ев. Іренко, Євген Іренко, пл. Єв. Іренко, У. Карпенко, Улян Карпенко, У. Пеленський, Пеленський-Іренко, Е. Ріпях; Е. Ю. П., ЕЮП, Є. Ю., Є. Ю. П., Є.ю.п., Є.-ю.-п., ЄЮП, Єюп, Єюп., П., П. Є., П. Є. Ю., Пелен. Є. Ю., Пл.
Пластові псевдо: Бан’єк, Є-Ю-Па.
Народився в українсько-німецькій родині судового урядовця Осипа Пеленського та Альбіни з дому Гуммер. У 10-річному віці втратив матір. Упродовж 1918–1926 рр. навчався на українському відділі польської гімназії у Стрию. Став активним учасником Пласту – започаткував сільський 40-й курінь ім. полк. Івана Черняти, 46-ий курінь юнаків ім. кн. Буй-Тур Всеволода, курінь ім. полк. Івана Богуна (згодом Загін «Червона Калина»).
1926 р. вступив на філософський факультет Університету Яна Казимира у Львові, який закінчив 1930 р. зі ступенем магістра слов’янської філології. У 1927–1938 рр. працював у Національному музеї науковим співробітником, упорядковуючи стародруки і рукописи. Упродовж 1929–1939 рр. викладав у купецькій гімназії «Рідної Школи», у 1938–1939 рр. – кооперативному ліцеї у Львові.
1929 р. заснував та згодом очолив Товариство бібліофілів у Львові, паралельно працював на посаді секретаря Бібліологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка. 1931 р. організував видавництво «Вогні» у Львові.
1939 р. виїхав із родиною зі Львова: викладав на торговельних курсах у Ярославі (1939–1940 рр.) та Кракові (1940–1941 рр.). У 1939–1940 рр. був співзасновником і директором «Українського Видавництва», засновником і власником видавничої спілки «Бистриця».
Згодом деякий час мешкав у Празі, де впродовж 1943–1945 рр. викладав в Українському вільному університеті. 1946 р. переїхав до Німеччини, у м. Мюнхен викладав в Українському вільному університеті. Мешкав деякий час у м. Мінден, де відновив видавництво.
1949 р. переїхав із родиною до Австралії, де спершу змушений був важко фізично працювати (розчищати заміновані поля). Згодом влаштувався до урядової друкарні складачем. Водночас не полишав громадської діяльності: у 1950–1956 рр. очолював Наукове товариство імені Шевченка. 1953 р. започаткував власну друкарню «Ukrainian Press» у передмісті Сіднея. Помер передчасно, від серцевого нападу.
Редакторсько-видавнича діяльність: видавець і відповідальний редактор часопису «Вогні» (Львів) у 1931–1932 рр., журналу «Дажбог» (Львів) у 1932–1934 рр., місячника «Українська Книга» (Львів) у 1937–1939, 1942–1943 рр., часопису «Слово» (Сідней) у 1953–1955 рр.; редактор та ілюстратор машинописного журналу «Стежа» (Львів) у 1929 р.; співредактор часопису «Руханково-Спортивний Вісник» (додаток до газети «Поступ», Львів) у 1922–1923 рр., журналу «Молоде Життя» (Львів) у 1928–1930 рр.; член редколегії журналу «Українська Школа» (Львів) у 1933–1934 рр., газети «Вільна Думка» (Беррі, Сідней) у 1950–1953 рр.; редактор тематичних сторінок у газеті «Новий Час» (Львів): «Література і Мистецтво» у 1934–1937 рр., «Мандрівництво» у 1935 р.
Публікаторська діяльність: «Богословія», «В дорогу» (обидва – Львів), «Ватра» (Реґенбурґ), «Вільна Думка» (Беррі, Сідней), «Вогні», «Дажбог», «Дзвони», «Діло», «Життя і Знання», «Зиз» (усі – Львів), «Екран» (Чикаґо), «Ілюстровані Вісті» (Краків), «Калуський Голос» (Калуш), «Краківські Вісті» (Краків, Відень), «Літаври» (Львів), «Література й Мистецтво» (додаток газети «Новий Час», Львів), «Літературні Вісті» (Краків, Львів), «Літературно-Науковий Вістник» (Львів, Київ), «Молоде Життя» (Львів, Прага), «Наша Культура» (Варшава, Львів), «Новий Час», «Обрії» (обидва – Львів), «Рідна Мова» (Варшава, Жовква), «Рідна Школа», «Руханково-Спортивний Вісник», «Стежа» (усі – Львів), «Слово» (Сідней), «Сурма» (Берлін, Каунас), «Сьогочасне й Минуле», «Українська Книга» (обидва – Львів), «Українська Книга» (Філадельфія), «Українська Школа» (Краків), «Українська Школа» (Львів), «Хліборобська Молодь» (Львів), «Холмська Земля» (Краків), «Шлях Виховання і Навчання» (Львів).
Література: Антонюк Н. Пеленський Євген-Юлій. Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклоп. слов. Львів, 1996. Вип. 3. С. 238–241; Бібліографія праць Є. Ю. Пеленського: Вибрана бібліографія 1928–1948. Бльомберґ: Бистриця, 1949. 40 с.; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 315; Вішка О. Преса української еміграції в Польщі (1920–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2002. С. 333; Дроздовська О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2001. С. 190; Еппель В. Нові матеріали до словника українських псевдонімів. Київ, 1999. С. 109; Євген-Юлій Пеленський. Життєписно-біографічний нарис. Львів, 1994. С. 8–9, 11, 33, 36–44, 72–109; Ковпак В. Українська спортивна періодика Галичини 20–30-х рр. ХХ ст.: монографія. Львів, 2008. С. 29, 31; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 385, 479, 502; Т. 2: Н–Я. С. 368, 512; Падох Я. Євген Юлій Пеленський. Квітучі береги. Нью-Йорк, 1977. Ч. 17. С. 69–78; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 266–267; Сілевич Л. І. Публіцистична та редакторсько-видавнича діяльність Євгена-Юлія Пеленського: дис. … канд. філол. наук.: спец. 10.01.08. «Журналістика». Львів, 2005. С. 90–168; Юзич Ю. Євген-Юлій Пеленський. Пеленський Є.-Ю. Пластовий гурток. 4-те вид. Івано-Франківськ, 2010. С. 24–25.
Світлина: Сімейний альбом родини Курдидиків.
Оксана Середа
Опубліковано: 20.05.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Пеленський Євген Юлій. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/pelenskyy-yevhen-yuliy/ (дата звернення: 00.00.0000).
