Рудий Євген Васильович [05.01.1891, с. Грабів, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл.– 11.1967, м. Філадельфія, США] – редактор, публіцист, письменник, драматург, громадсько-культурний діяч.
Варіант підпису: Евген Рудий.
Псевдоніми і криптоніми: Вуйко Василько, Василь Човник; Е. Р.
Народився у сім’ї вчителя Василя Рудого. До 1914 р. проживав у м. Дрогобич. Із початком Першої світової війни зголосився добровольцем у Легіон Українських січових стрільців, де потрапив у сотню Дмитра Вітовського. Дослужився до рангу підхорунжого, від листопада 1918 р. воював у лавах Української галицької армії, де здобув звання чотаря. У складі 1-ї Гірської бригади перейшов у травні 1919 р. кордон до Чехословаччини. 1921 р. закінчив торговельні курси у таборі для інтернованих вояків УГА у м. Ліберець.
Після повернення до Галичини 1927 р. оселився у м. Самбір, викладав в учительській гімназії, працював урядовцем у «Рідній Школі». У 1928 р. ініціював ляльковий театр при філії товариства «Просвіта». Був представником західноукраїнських земель у Міжнародній лялькарській унії і наймолодшим за віком її членом. У 1930-х рр. неодноразово заарештовувався польською поліцією за звинуваченням у протидержавній діяльності.
Під час німецької окупації входив до Тимчасового українського комітету у Самборі, створеного 30 червня 1941 р. Працював інспектором сільськогосподарських шкіл у Самбірському повіті. Був причетним до набору новобранців дивізії «Галичина» на Самбірщині.
Влітку 1944 р. емігрував на Захід. У лютому 1950 р. прибув до Нью-Йорка, США. Згодом осів у Філадельфії і продовжив активну громадську діяльність. Був довголітнім членом Об’єднання бувших вояків українців Америки, виконував обов’язки культурно-освітнього референта.
Є автором окремих книг: «Наука про народнє господарство» (1927), «Україна в кігтях московського большевизму: трагедія в трьох діях, зложена на основі документів» (1937), художніх творів – п’єси «Страчене життя» (1931), гуморесок «Пінокій сватом» (1936), «Ворожбит-чародій» (1937), комедії «Більше засоромився, як налюбився» (Б.р.), драми «Тут земля предків моїх: народна драма на 3 дії» (1938). У пресі публікував статті етнографічної та історичної тематики, дописи на господарські теми, замітки про діяльність Об’єднання бувших вояків українців Америки.
Редакторсько-видавнича діяльність: видавець і редактор часопису «Вертеп» (Самбір) у 1930 р.; ініціатор і редактор тижневика «Народня Трибуна» (Самбір) у 1930–1932 рр.
Публікаторська активність: «Вертеп» (Самбір), «Вісті Комбатанта» (Торонто), «Голос Комбатанта» (Нью-Йорк), «Голос Підкарпаття» (Львів), «Літопис Бойківщини», «Народня Трибуна» (обидва – Самбір), «Свобода» (Джерсі-Сіті, Нью-Йорк), «Станиславівське Слово» (Станиславів, Львів) «Український Город і Дріб» (Стрий).
Література: Брайлян Н. Рудий Євген. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів, 2012. Вип. 19. С. 259–262; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.). Київ, 1969. С. 392; Дроздовська О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2001. С. 211–212, 266, 324; Малюта О. Рудий Євген Васильович. Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923: енциклопедія: у 4. т. Івано-Франківськ, 2020. Т. 3: П–С. С. 360–361; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 271.
Світлина: Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2020. Т. 3: П–С. С. 360.
Оксана Середа
Опубліковано: 30.06.2025
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Рудий Євген. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/rudyy-yevhen (дата звернення: 00.00.0000).
