Гриневецький Іларіон Євген Омелянович [31.10.1892, с. Хотинець, Надсяння (тепер – Польща) – 28.02.1962, м. Львів] – редактор, публіцист, музикознавець, диригент, педагог, громадський діяч.
Криптонім: І. Г.
Народився у сім’ї священника Омеляна Гриневецького. Навчався в українській чоловічій гімназії у Перемишлі. Саме у цей період зацікавився грою на скрипці і виступав на гімназійних концертах як соліст. 1911 р. продовжив студії на філологічному факультеті Львівського університету. Із початком Першої світової війни був мобілізований до австрійської армії, потрапив до російського полону.
Після звільнення з полону повернувся додому. 1924 р. відновив вчителювання. Також вступив до Львівській консерваторії і закінчив студії у 1926 р. Відтак до 1939 р. викладав музику, співи й українську мову у приватних школах товариства «Рідна Школа», жіночій вчительській семінарії, дівочій гімназії.
Також брав активну участь у музично-громадському житті Галичини. Від 1927 р. до 1939 р. очолював «Львівський Боян», у 1930–1931 рр. керував хорами «Боян» та «Бандурист». Водночас у 1927–1930 рр. входив до управи Музичного товариства ім. М. Лисенка у Львові.
Під час німецької окупації викладав музику у 2-й українській гімназії та вчительській семінарії. У 1944–1946 рр. викладав українську мову і музику у Львівському педагогічному інституті, керував його хором.
Із 1946 р. до кінця життя читав теоретичні дисципліни на фортепіанному, диригентському, композиторському та історико-теоретичному факультетах Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка, був призначений деканом. У 1948 р. відмовився свідчити проти Василя Барвінського на суді. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.
Є автором праці «А. К. Вахнянин: нарис про життя і творчість» (1961); як композитор – понад 30 авторських творів та обробок народних пісень. У пресі виступав із критичними статтями музичної тематики та рецензіями.
Редакторсько-видавнича діяльність: відповідальний редактор часопису «Музичний Вістник» (Львів) у 1930 р.
Публікаторська діяльність: «Діло», «Музичний Вістник» (обидва – Львів).
Література: Добуш Ю. В. Педагогічна діяльність І. Гриневецького в контексті розвитку шкільництва Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Молодь і ринок. Дрогобич, 2013. № 12(95). С. 104–108; Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі, 1895–1995 / упоряд. І. Гнаткевич. Дрогобич: Відродження, 1995. С. 134; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2022. С. 195; Толошняк Н. А. Гриневецький Іларіон – штрихи до портрету мистецької особистості. Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір: матеріали Міжнар. наук. конф. (8–10 жовт. 2024 р.): у 2 т. Київ, 2024. Т. 2. С. 174–177; Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі. 1895–1995. Дрогобич, 1995. С. 134.
Електронні ресурси: Фільц Б. М. Гриневецький Іларіон-Євген. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія. URL: https:.esu.com.ua/search_articles.php?id=27254.
Світлина: Фонди Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.
Оксана Середа
11.11.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Гриневецький Іларіон Євген. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/hrynevetskyy-ilarion-yevhen (дата звернення: 00.00.0000).
