Коссак Зенон Миколайович [01.04.1907, м. Дрогобич, тепер Львівської обл. – 19.03.1939, с. Солотвино, тепер Тячівського р-ну Закарпатської обл.] – публіцист, громадсько-політичний та військовий діяч.
Псевдоніми та криптоніми: З. Тарнавський; З. К., К.
Підпільні псевдо: Конашевич, Сакко, Тарнавський.
Народився у сім’ї коваля Миколи Коссака та Констанції з дому Яцини. Мав старшого брата Йосипа, а також молодших брата Богдана та сестру Олену. Після того, як його батько загинув на війні у 1915 р., мати, маючи складні життєві обставини, віддала його на виховання дідусеві і бабусі.
Навчався в українській гімназії у Дрогобичі, після її закриття – у гімназіях Перемишля та Стрия, а з осені 1921 р. – знову у Дрогобичі. Ще гімназистом приєднався до Пласту (18-й курінь ім. Івана Франка, згодом 6-й курінь Уладу старших пластунів), співав у гімназійному хорі і брав участь у драматичному гуртку.
У 1920 р. був співініціатором створення в Дрогобичі осередку Організації вищих кляс українських гімназій, у 1928–1929 рр. входив до проводу Союзу української націоналістичної молоді. У 1923 р. вступив до Української військової організації (УВО), за свою підпільну діяльність на вимогу польської влади був виключений з гімназії, однак через кілька місяців був поновлений. Закінчив гімназію у 1926 р. У 1927 р. продовжив студії на юридичному факультеті Львівського університету.
У 1928 р. був мобілізований до польського війська. Спершу навчався в армійській кавалерійській школі у м. Грундзйонд, потім був переведений у с. Сьрем, а пізніше став слухачем школи підхорунжих у м. Рава-Руська, з якої був виключений за підпільну діяльність. У 1929 р. поновився у Львівському університеті, провчився рік, однак через активну участь у підпіллі навчання не закінчив.
У 1929 р. став членом Організації українських націоналістів (ОУН), у 1929–1931 р. був повітовим провідником ОУН Дрогобиччини. У 1929–1932 рр. входив до Крайової Екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях – обіймав посаду заступника керівника бойової реферантури, бойового референта, організаційного референта. Виступав із доповідями на націоналістичних коференціях у Стрию та Львові.
За підпільно-організаційну діяльність зазнавав переслідувань і арештів польською владою, не раз відбував кількамісячні ув’язнення у львівській та самбірських тюрмах. У 1932 р. був арештований як один з організаторів нападу на пошту в Городку й був засуджений до семи уроків ув’язнення, які відбував у Вронках і Сєрадзі. На волю вдалося вийти наприкінці 1936 р. Мав підірване здоров’я, виїхав на лікування до Черче. У вересні 1937 р. був знову заарештований у Дрогобичі і перевезений до м. Познань. Наприкінці листопада через відсутність складу злочину був звільнений з-під арешту.
Вже через місяць завдяки підробленим документам йому вдалося нелегально переправитися через кордон до Карпатської України. Там був ідеологічним і політичним референтом Січей, викладав як інструктор на підстаршинському курсі та в коші. Брав участь в обороні м. Хуст, де був поранений. Згодом був взятий у полон угорцями і застрелений разом із Михайлом Колодзінським.
Є співавтором (разом із Дмитром Мироном-Орликом) «44 правил життя українського націоналіста», написаних у в’язниці у 1934–1936 рр., а також автором поезій, новел. У пресі переважно писав аналітичні статті на суспільно-політичні теми та з питань націоналізму, робітничого руху, діяльності студентських організацій, рідше – літературознавчої тематики.
Публікаторська активність: «Бюлетень Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ» (Львів), «Вістник» (Львів), «Гомін Басейну» (Дрогобич), «Дорога», «Літературно-Науковий Вістник» (Львів), «Наступ» (Ужгород, Хуст, Прага), «Нова Свобода» (Ужгород, Хуст), «Студентський Вістник» (1935–1937), «Студентський Вістник» (1938–1939), «Студентський Шлях» (одноднівка), «Студентський Шлях» (усі – Львів).
Література: Бажанський М. Зенон Коссак, Михайло Колодзінський і їхні друзі, що загинули за Карпато-Українську державу. Дрогобиччина – земля Івана Франка. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1986. Т.3. С. 58–65; Гікавий М. Зенон Коссак – провідний український націоналіст. Визвольний Шлях. Лондон, 1968. Кн. 9(246). С. 1074–1077; Гладилович, А. Зенон Коссак. Дрогобиччина – земля Івана Франка. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1973. Т. 1. С. 680–682; Дужий П. Глибинна думка і полум’яне слово Зенона Коссака. Визвольний Шлях. Лондон, 1993. Кн. 6(543). С. 681–684; Коссак. Охримович. Тураш. Торонто, 1968. С. 19– 90; Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920–1939 роки. Київ, 2007. С. 105, 194, 213, 219, 472, 715; Юрчишин Н. Формування світогляду Зенона Коссака (1907–1939). Новітня доба. Львів. 2025. Вип. 13. С. 280–292.
Електронні ресурси: Посівнич М. Р. Коссак Зенон Михайлович. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія. Київ, 2014. https://esu.com.ua/article-3900(дата звернення 18.06.2026); Стасюк О. Й. Коссак Зенон. Енциклопедія історії України: Київ, 2008. Т. 5: Кон–Кю. https://www.history.org.ua/?termin=Kossak_Z (дата звернення: 18.06.2026).
Світлина: Коссак. Охримович. Тураш. Торонто, 1968. С. 21.
Оксана Середа
Опубліковано: 23.06.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Мурський Петро. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/murskyy-petro (дата звернення: 00.00.0000).
