Мурський Петро Васильович [29. 06. 1894, с. Замарстинів, тепер у складі м. Львів – після 1944, ?] – видавець, редактор, журналіст, письменник.
Псевдоніми та криптоніми: Емпе[?], Петро М., П. Свій[?]; М. П., П. М.
Народився у сім’ї Василя Мурського та Антоніни з дому Савко. Молодший брат журналіста і дипломата Володимира Мурського. Рано втратив батька. Наприкінці 1890-х рр. родина переїхала до Одеси, а 1905 р. знову повернулася до Галичини. 1914 р. закінчив Українську академічну гімназію у Львові. Воював у лавах Українській галицькій армії, згодом перебував у таборі для інтернованих вояків.
Після звільнення був активним театральним діячем у Львові. Належав до товариства «Просвіта». У 1920-х рр. очолював аматорський театр у Замарстинові, а згодом – Просвітянський зразковий театр. У міжвоєнний період займався активною публіцистично-критичною діяльністю. Також відомо, що у другій половині 1930-х рр. грав в українській трупі Богдана Сарамаґи.
У 1943 р. входив до журі конкурсу на найкращу п’єсу для драматичних аматорських гуртків, який проходив у Львові. Дописував до української преси. Після 1944 р. доля невідома.
Є автором п’єс, які вийшли окремими брошурами у середині 1920-х рр. – «Засідання комітету», «Пан Майстер Копитко», «Святий Миколай». У пресі публікував аналітичні й критичні статті театральної тематики, практичні поради щодо організації аматорських вистав, рецензії на вистави та п’єси та ін.
Редакторсько-видавнича діяльність: редактор рубрики «Порадник для аматорів» у журналі «Театральне Мистецтво» (Львів) у 1924 р. та рубрики «Що грати?» в журналі «Аматорський Театр» (Львів) у 1925–1927 рр.
Публікаторська активність: «Аматорський Театр», «Вперед!» (обидва – Львів), «Краківські Вісті» (Краків, Відень), «Новий Час», «Просвіта», «Рідний Край», «Театральне Мистецтво» (усі – Львів).
Література: Головата Л., Сущ Л., Бербека О. Товариство «Просвіта» у Львові (1868–1939): покажч. видань. Львів, 2008. С. 466, 469; За найкращу пєсу. Голос Підкарпаття. 1943. 14 берез. С. 8; Іспит зрілости в філії ц. к академічної ґімназиї у Львові. Дїло. 1914. 30 черв. С. 7; Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): іст.-бібліогр. дослідж.: у 2 т. Львів, 2007. Т. 1: А–М. С. 453; Лаврентій Р. Український театр Богдана Сарамаґи (30-ті роки ХХ ст.). Вісник НТШ. Львів, 2013. Ч. 49. С. 54; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 256; Чубрей А. Український театр у медіапросторі міжвоєнної Галичини: проблеми видавничого супроводу: дис… канд. наук із соц. комун.: спец. «Теорія та історія видавничої справи і редагування». Київ, 2020. С. 62, 184; Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові (На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878–1978) / упоряд. Богдан Романенчук. Мюнхен; Філядельфія, 1978. С. 560.
Електронні ресурси: Окіпнюк В., Козлов Д. Володимир Мурський – представник екзильного уряду УНР у Стамбулі. Історична правда. 2022. 30 трав. https:.www.istpravda.com.ua/articles/5b868bf60ab87 (дата звернення: 15.06.2026).
Оксана Середа
Опубліковано: 16.06.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Мурський Петро. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/murskyy-petro (дата звернення: 00.00.0000).
